За рік у центрі зупинялося 54 вимушених переселенці. Фахівці Центру надають людям всебічну допомогу. Адже часто, кажуть, люди приїздять ні з чим, навіть без документів. А їх відновлення процес складний і довготривалий.
У Центрі надають допомогу не лише працівники, а й організація "Червоного Хреста", волонтери, та просто не байдужі рівняни. При потребі каже Тетяна Токарчук людей госпіталізують.
Вже два тижні у центрі соціально-психологічної допомоги живе родина Ковтуненко - мама, тато і двоє синів. До того ж сім'я чекає на третю дитину. Приїхали вони з Макіївки Донецької області. Наталія розповідає жити там стало нестерпно, та й мама чоловіка вже місяць як живе у Рівному.
Мамі з молодшим сином, тут у Рівному сподобалось, відтак вони і старшого з сім'єю запросили.
Наталія каже, розповіді сусідів про Західну Україну їх не злякали.
Приїхавши у Рівне , чоловік одразу почав шукати роботу. У попри те що сім'я у Рівному лише з липня чоловік вже працює.
Та й діти яким лише на днях виповниться 6 і 5 років, також почувалися у рідному місці недобре. Тому сім'я виїхала з Макіївки перш за все заради дітей. А через три місяці ще й поповнення буде.
А потім ще й проблеми з'явились з соціальними виплатами.
І хоч у Рівному сім'я не довго, та вже знайшли свої улюблені місця.
Нині сімя шукає житло. Хочуть жити разом з мамою, та братом. Кажуть так і легше буде, і спокійніше. Молодшому Іллі невдовзі буде 5 років, його планують влаштувати в садочок. Ярославу за кілька днів виповниться 6. Його мама також хоче влаштувати в садок. Щоб українську мову вивчив, і підготувався до школи. Адже діти рік у садочок не ходили. Нині хлопці ще сором'язливі, але кажуть тут їм подобається. У них є трохи іграшок і нові книги.
Наталія впевнена - все буде добре, буде робота, буде житло, і головне що всі здорові і разом. І всі з нетерпінням вже чекають на маленьку донечку, хлопчики вже і ім'я сестричці обрали.