Едуард - військовий з діда-прадіда. Народився та виріс в російському місті Самара. Долю знайшов на Рівне нщині . Сьогодні його життя розділилось остаточно на "До", та "Після".
Свідомий того, куди поїде після військового вишколу, і Олександр. Він - волонтер і допомагає фронту з перших днів російської агресії. Скриньку для збору пожертв змінив на автомат, а цивільний одяг - на новий, український однострій, щоправда - з волонтерським шевроном. Допомогою колег з волонтерського руху поки на полігоні, каже, не зловживає.
Зараз на рівненському полігоні військову грамоту вивчають кілька тисяч чоловіків з усіх куточків України. Головно - добровольці. Наймолодшому - 19, а найстаршому - 60. Всі вони тут, аби захистити Україну.
23 лютого для урочистостей на полігоні обрано випадково. Мовляв, присягу складають по завершенні першого етапу загальновійськової підготовки. Не більше.
Попри спартанський побут та втому від щоденного 10-годинного вишколу всі ці чоловіки свідомі того, що далі - служба у військах і відрядження на схід, аби замінити тих, хто вже рік боронить нашу землю від російських найманців. Не в ім'я політиків чи політики, як це було на майдані. Вони-бо присягнули народу України.
