Суть. Кіберзлочинність – комп'ютерні злочини, одна з найдинамічніших груп суспільно небезпечних посягань. Розповсюдження комп'ютерних вірусів, спаму, шахрайства з платіжними картками, крадіжки коштів з банківських рахунків, викрадення комп'ютерної інформації - це далеко не повний перелік подібних злочинів, заручниками яких стають й рівняни.
З чого розпочинають?. Класика жанру – погрози, заманювання, сенсації. Зазвичай, такі листи приходять на електронну пошту. Небажані повідомлення, вони ж – спам можуть становити до 89% всіх електронних повідомлень. Пропозиції з кредитами, дешевим заробітком, знижками, залякуванням хворобами і т.д. Вас можуть й не цікавити, проте, саме в спамі міститься посилання на сайти, заражені вірусами або іншими небезпечними програмами. Навіть якщо заголовок інтригує, але Ви розумієте, що це просто реклама, видайте лист не відкриваючи.
Особисте – в маси. Фішинг. Повідомлення, в якому вас просять перейти за вказаним посиланням і ввести особисту інформацію: пароль, логін, номер картки та. т. д. Шахраї можуть замаскуватись під працівників банку, магазину чи іншої організації. Все ж попри всю можливу переконливість – видаляйте. А ще краще зателефонуйте у організацію й уточніть чи дійсно вони надсилали Вам лист та попередьте про можливі провокації. Серед основних ознак фішингових повідомлень – невірний логотип установи (колір, деталі), помилки у тексті листа. Крім цього, якщо відправник повідомлення звертається до вас «Шановний клієнт» замість того, щоб назвати вас по імені, то це явний показник фішингу. І нарешті, офіційна організація ніколи не запитає у свого клієнта PIN-код, або іншу конфіденційну інформацію, тим більше через електронну пошту.
Програмне забезпечення. Це те, що ми самі ставимо на свої гаджети. І вони (програми) також піддаються атакам кіберзлочинців. Найчастіше серед підробок – антивірусні програми. До прикладу, Ви переглядали сайти й раптом на екрані з’явилось повідомлення про те, що комп'ютер заражений небезпечними вірусами. Й навіть якщо на Вашому пристрої є захисна програма Вам повідомляють, що ви можете завантажити нову безкоштовну (!) антивірусну програму, що вирішить усі проблеми. Опісля ситуація повторюється, але за програму вже доведеться заплатити. Поміняти антивірус назад не так легко й згодом виявляється, що антивірус, який спочатку здавалася «чудесним рішенням», насправді – вигадка шахраїв, аби просто вимагати гроші.
Правила користування та прихована підписка. У мережі Ви знайшли корисну програму. Швиденько пройшовши всі кола реєстрації та введення паролів, з радістю клікнули на погодження правил користувача й вуаля – маєте новеньку корисну річ для роботи чи розваг. Однак незабаром вас чекає неприємний «сюрприз» у вигляді електронного повідомлення з вимогою заплатити певну суму. Виявляється, нашвидкуруч погодившись з умовами, Ви підписалися на послуги з підтримки програми на певний час. І якщо Ви не заплатите за послуг компанії, на Вас подадуть до суду. Соцмережі. Тут найпопулярнішим стало «виманювання» грошей на лікування, покупку, позику або благодійницькі діла. Злочинці можуть створити «фейкову» (вигадану) сторінку Вашого друга, рідного й писати від його імені. Все ж у будь-якому випадку перевірте інформацію у повідомленні: зателефонуйте другу чи в організацію від імені якої надійшов лист, уточніть у знайомих або почитайте в новинах.
Небезпека коротких URL. В мережі, де формат мікроблогів обмежує довжину повідомлення, відповідно, скорочують URL (саму адресу повідомлення ). Прикладом такого сайту може бути Twitter. В коротких повідомленнях найчастіше анонсують сенсації, новинки, відкриття. Все ж процедура має ряд недоліків, зокрема, складно сказати, куди насправді відсилає коротка і невиразна посилання, що негативно позначається на її прозорості. Ви можете захистити себе, використовуючи додаткові модулі для браузерів, які розширюють короткі адреси й запобігають шахрайським задумкам.
Розваги та відпочинок онлайн. Для відпочинку користувачам Інтернету створено чимало сайтів з фільмами, музикою, передачами або іграми. Власне, тут крім правового аспекту - завантаження такого контенту, необхідно звернути увагу і на інші питання, як-от супутні віруси та шкідливі програми. Наприклад, разом з грою може завантажуватися ще одна шкідлива програма, яка згодом дасть про себе знати.
Як запобігти проблемі? "Щоб захистити свій ПК від кіберзлочинців потрібно встановити хорошу антивірусну програму і щоденно оновлювати її бази. Також рекомендую користувачам інтернету ввімкнути Брандмауер Windows (Firewall)", - розповідає програміст Валентин.
"Для захисту своїх сторінок в соцмережах потрібно щотижня змінювати складний пароль (пароль в якому є букви верхнього і нижнього регістру, цифри). Також він не повинен містити особистих даних (день народження, прізвище, рік народження, нік) та містити не менше 8 символів. Встановити в налаштуваннях браузера функцію автоматичної очистки кеша при виході та не зберігати автоматично пароль".
Це найменше з того, що може зробити кожен користувач комп'ютера чи іншого гаджета, аби уберегти своє майно та фінанси від рук шахраїв.
Відповідальність перед законом. Стержневою основою кіберзлочинів є передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння і закріплені в окремому Розділі ХVI «Злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» Кримінального кодексу України. З точки зору кримінального права до кіберзлочинів відносяться тільки злочини, передбачені розділом XVI КК України, а в рамках криміналістики доцільно включити до даного поняття інші злочини, для скоєння яких застосовується комп'ютер та використовується Інтернет. Примітно, що чинне кримінальне законодавство не містить положення, які дають змогу використовувати докази в електронній формі. Наразі єдиним способом використання електронної інформації як доказів у суді є висновок експерта.
Слід зазначити, що в Україні Департамент по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України було створено наприкінці 2011, а відповідні територіальні підрозділи почали створюватися лише на початку 2012 року. Проте вітчизняний сучасний стан нормативної бази щодо запобігання та регулювання відносин у сфері кібернетичної злочинності в цілому можна охарактеризувати як недосконалий через наявну безсистемність і відсутність термінологічної визначеності в базових поняттях.
Українською проблемою є як недостатня кількість державних експертів в області комп'ютерно-технічної експертизи, так і складнощі з законодавством, що регулює такі види злочинів. На жаль, нині українці недостатньо обізнані з усіма загрозами, що виникають під час користування комп'ютером та інтернетом. Тому віртуальний світ стає справжнім клондайком для кіберзлочинців.
