Рятує «чорний ринок»
Хмельницькі підприємці поки що мовчки спостерігають за обвалом національної валюти. В обмінниках, де курс вже подолав позначку в 16 гривень за долар, обміняти гривні практично нереально. Підприємці, які розраховуються за товар іноземною валютою у Туреччині, Білорусії та Польщі, купують її на "чорному ринку".
Хоч доводиться переплачувати, але такий обмін проводиться «не відходячи від каси». На хмельницькому речовому ринку є декілька «місць дислокації» валютних спекулянтів. Вони залишилися тут з 90-х. Обмін проводиться як посеред торгових рядів, так і в кіосках. Все залежить від суми.
- У валютників долар є завжди, нам гріх жалітися, - каже підприємиця Надія Олександрівна. – Без них ми б не мали з чим їхати за товаром. Люди мають зрозуміти, що ціна будь-якої речі дорожчає як тільки «стрибає» долар, а його ми купуємо не в банках і не за 16 гривень… Був один день, коли долар у валютників «стрибнув» до 22 гривень. Тоді всі «рванули» міняти. Пік був десь в середині грудня, коли валютчики за один день міняли вартість долару тричі. А ми не встигали перераховувати ціни на товар.
Підприємці змушені перераховувати товар відповідно до нового курсу, не залежно від того за скільки його купували. Так, вартість, наприклад, зимової куртки, за місяць могла зрости в рази без жодних пояснень.
Схема просто: Підприємець, аби розрахуватися за товар з іноземними постачальниками, перед поїздкою купує долари у валютників по 19 гривень. Повертаючись, підприємець «переводить» товар з валюти на гривню для українського покупця. І так встановлюється ціна для кінцевого покупця. Рахується все по тому самому курсу, що підприємець витратив, тобто по 19 гривень за долар. Тож, кофтинка, яка декілька місяців тому коштувала приблизно 160 гривень (20 доларів по курсу 8 грн), сьогодні вартує 380 гривень.
Втрачають прибуток
Коли грошей не вистачає навіть на найнеобхідніше, а купити щось із одягу все одно потрібно, хмельничани намагаються зекономити, купуючи найнеобхідніше. Імпортні товари втрачають попит, через що підприємці втрачають свій прибуток. Підприємеця Галина Коваль щомісяця платить 450 гривень в Пенсійний фонд та 245 гривень за патент. Крім того, до її місячних витрат додається 1,5 тисячі гривень за оренду торгового місця. Жінка каже, що вона «йде в мінуса».
- Дешевше лежати вдома, ніж виходити на роботу і тратити гроші на проїзд, їжу та комунальні послуги в кіоску, - каже Галина Коваль. – Штучно тримаю ціни ще за старим курсом, хоч все подорожчало в 2,5 рази. Але люди й так не купують нічого. Обходяться найнеобхіднішим – труси і носки. Навіть штани старі доношують. Критичну ситуацію підтверджує і голова профспілки «Захисту підприємців Хмельницького» Надія Кнець. За її словами, така нестабільна ситуація може призвести до того, що підприємці стануть безробітними.
- Ситуація з валютою помітно вплинула на середній та малий бізнес, - каже Надія Кнець. – Знаю, що зараз підприємці здають патенти, бо не можуть «тягнути» роботу. Приблизно 20% підприємці з речового ринку вже їх здали. Зараз доводиться продавати товар майже за ту саму суму, що й купили. Адже покупці не хочуть брати дорогі речі. Проблема в тому, що підприємці закриють кіоски й встануть на облік у центрі зайнятості. В міський бюджет й так не багато йде від власників торгових точок, а буде ще менше.
Довідка:
За інформацією ДФС у Хмельницькій області, на 1 грудня 2014 на спрощеній системі оподаткування в області працювало 35 167 приватних підприємців. Минулого року «спрощенці» сплатили 146 мільйонів 578 тисяч гривень єдиного податку до місцевих бюджетів області. Крім того, 153,3 мільйона гривень єдиного соціального внеску сплатили до державних позабюджетних соціальних фондів.
Джерело: Vsim.ua
