Як поводитися жителям Рівненщини з грошима та захистити себе від значних втрат чи зубожіння? Поради експертів.

Різкий стрибок курсу валюти на міжбанківському ринку з 13 до майже 16 гривень як в країні, так і зокрема у Рівному негативно впливають на економічну ситуацію в регіоні. Українська гривня продовжує знецінюватися, а відтак купівельна спроможність рівнян падає. Українські золотовалютні резерви катастрофічно скорочуються.

Українці поводяться по-різному – хтось намагається купити бодай 100 доларів, а хтось скуповує різні товари, продукти чи ліки. У фармацевтичній асоціації бідкаються – якщо так піде й надалі, то деякі ліки просто зникнуть з полиць, бо через девальвацію гривні на 100% менш ніж за рік, імпортери вже давно працюють у збиток.

На такі песимістичні настрої передусім впливає війна на Сході, очікування переформатування влади та відсутність чіткої політики Нацбанку – про це ТСН.Тижню заявляють експерти.

"Поки ці чинники діятимуть - курс лихоманитиме постійно", - наголошує президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. Стабілізацію очікують уже після прийняття бюджету 2015 року. "На якому рівні – сказати досить важко. Зрозуміло, що він навряд чи так швидко повернеться до тих же 13 гривень", - говорить Ярослав Жаліло.

Інший експерт називає цифри валютних резервів України. "Якщо на початку 2012 року в нас резерви були десь на рівні 35 мільярдів доларів, то наприкінці вже 2013 року, тобто в нинішній рік, ми увійшли десь з обсягом резервів на рівні 20 мільярдів доларів", - уточняє аналітик Василь Юрчишин. Тобто рятівна фінансова подушка держави дуже потоншала, що зокрема і викликає недовіру українців до заяв Нацбанку.

Та всі експерти одноголосно застерігають - зараз найгірший час для того, щоб скуповувати валюту.

"Пересічній людині дуже важко правильно грати на ринку, тому що вона традиційно кидається скуповувати валюти тоді, коли вона вже дорога. Тим більше є велика різниця між курсом купівлі і продажу. Людина, принаймі, не виграє, а може і програє", - застерігає президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.