АНГЕЛ: Мир тобі, українська хатино,
Хай святиться тут Боже ім’я,
Хай панує між вами щоднини
Щире слово і правда свята,
Хай думки і серця вам єднає
Всеблага християнська любов,
Годі смутку – вам радість звіщаю,
Що Месія на землю прийшов,
Що в вертепі у яслах на сіні
Народилося Боже Дитя,
Веселіться, сини України,
Привітайте Малятко-Христа!
Перший міський фестиваль вуличних вертепів «Нова радість стала» відбувся у Рівному
ЧОРТ: Кого я бачу?! Знову, друже, В нас перетнулися шляхи. Широкий світ, але не дуже, Видать, прийдеться разом йти. А ти і далі все воюєш? Борець за правду і красу? Чого шукаєш? Чом бунтуєш? Хоч ріж-ніяк того не втну.
АНГЕЛ: Добро, красу сліпому не побачить, Як правди молитов глухому не почуть.
ЧОРТ: Та перестань, я знаю що то значить: Краса, добро. Усе це каламуть. Бо лиш тоді життя чогось вартує, Коли в кишені в тебе зайвий гріш, Коли ти не бідуєш, а пануєш! Хіба не так? Чого ж бо ти мовчиш? Що дасть добро? Яка від нього рада? Кому? За скільки ти його продаш? У світі золото – єдиний Бог і влада, Йому вклоняються і бідний і багач!
АНГЕЛ: Твій бог сьогоднішній, бо завтра втлін зітреться, Безсмертна – велич людської душі!
ЧОРТ: Пусте! Побачим хто з нас посміється! О Іроде, мій царю, поспішіть!!
(Заходить Ірод)
ЧОРТ: Пане любий, чи ти знаєш Що тебе не поважають? Що сьогодні всі ці смертні Іншого царя шукають? Кажуть кращий і мудріший Народився сеї ночі. І увесь твій, царю, нарід, Поклонятись йому хоче! Кажуть, пане, він мудріший, Буде правити довіку, Кажуть він якийсь безгрішний, Ще й є Богочоловіком.
У Рівному депутати міської ради організували свій вертеп
ІРОД: Інший цар? Нема й не буде! Ще й якийсь там простолюдин... Тільки я тут маю владу! Не потерплю підлу зраду! Є у мене жид хитрющий, Він все знає...всюдисущий. Того жида Мошком звати, Його треба розпитати.
ЧОРТ: Мошку! Мошку! Цар зовйот!
МОШКО: Каво? Каво? Мене???
ЧОРТ: Тебе, тебе! Бігом!
МОШКО (собі під ніс): То-то, я ще маю час, Я ще свою жону не поцілував, Я ще своїх грошей не порахував, Я ще маю час...
ЧОРТ: Йди, жиде, зара, Бо буде кара!
МОШКО: А-а-а кара, кара. Йду зара. Добрий вечір, пане крулю, Я вже тута! Летів до вас на крилах Спішив, біжав, Ледь не упав, І ото вже тут-як-тут, Коли Ірод позовут!
ІРОД: Ой, не треба баламуті! Краще розкажи по-суті! Де Бог народився?
МОШКО: О-о-о. Боб народився в полі на роздолі. Поскладали боб в стодолі. Моя Сура має трошки, В мене також є три бочки. То вам бобу тре?
ЧОРТ: Що то ти таке плетеш? Ше ногами задереш.
МОШКО: Йой-йой-йой, який ти пан! Де твій гонор, де жупан? Не підходь до мене близько! Забирай своє хвостисько! (до Ірода) Йой не зліться! Я зле чую! Зара всьо вам істолкую! Бук ся народив в яновськім лєсі! Його садили, коло него робили, Різали, на стоси клали, І в’язали, продавали І велиииикі гроші брали!
ІРОД: Не про біб! А про новину!!
МОШКО: А новину? Знаю, знаю я новину. Люблю шинку, солонину, І горівку й трошки меду, Того грубий я спереду, А ще з того, на розраду, Маю трохи горба ззаду.
ІРОД (кричить): Годі, годі мудрувати! Мене на глум піднімати! Насмішок я не потерплю, Стяти голову звелю! А як правду я почую, Всіх відразу ж обдарую...
МОШКО (собі під ніс): Ой...За гроші і за злото Я полізу і в болото. Кажуть що нині дивна новина, Діва Пречиста родила Сина. У Вифлеємі, в бідній яскині Цар всього людства ночує нині!
ІРОД: До Вифлеєму Смерть закликаю, Хай немовлят всіх собі забирає! (Заходить смерть) Смерте люба, Смерте мила, Ти весь вік мені служила! Убивала, катувала! Все мені допомагала! Поможи ж мені й тепер! Щоб той “диво-цар” помер!
СМЕРТЬ: Гай, гай, синочку, час до всіх жорстокий... Здоров’я й сила в мене вже не та. Стомилась я, мені потрібен спокій, Бо я ж, синочку, вже немолода. А пам’ятаєш скільки ми вбивали? Живцем гноїли, розтирали в прах? І де одна на землю голова упала, Вставала сотня на пощерблених кістках. І скільки б я їх у могилу не косила - В синах ще дужча підіймалась сила.
ІРОД: Благаю, смерте, ще останній раз! Хай пусткою все стане після нас!
СМЕРТЬ: Ні, синку, нам їх не здолати. Ходімо в темряви і вічності палати.
(Смерть косою за шию виводить Ірода)
АНГЕЛ: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу. Але заким вийдем з хати Треба щастя побажати, Дім добром обдарувати!
МОШКО: Я віншую вам як жид! Най вам в хаті ся держит! Най дає вам молоко І корова, і бико. Най на полі і в стодолі Буде вам всього доволі. Най вам грошики ведут, Най яйце знесе когут, А за тую коляду Дайте шось, бо я вже йду! Не давайте копійки! Ліпше дайте пампушки.
(Виходять з колядою)
