Цю білу тополю місцеві називають осикою. Чому - ніхто не знає. Переповідають тільки покоління з покоління легенди про дерево. За однією на якесь свято посеред лютої зими місцева дівчина пішла до сусіднього села, звідки був її парубок.
Величезною тополею зацікавився місцевий вчитель географії. Разом із нині покійним науковцем НУВГП Юрієм Грищенко вони досліджували дерево. Встановили, що ця тополя найстаріша у Європі. Завдяки праці дослідників дерево внесли до реєстру природозаповідного фонду України. "Угілецька тополя" уже рік, як ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Зазвичай тополі за 80 років виростають до 20 метрів, кажуть науковці. Це дерево досі росте, припускає колишній аспірант дослідника з університету, хоча й повільно. За останні три-три з половиною століття у висоту тополя вигнали ще на сім метрів. Чому частина дерев трухнявіють уже у 50 років, а деякі ростуть по півтисячі, науковці достеменно не визначили. Від виду чи роду це мало залежить.
Якщо це дерево пошкодять, на кривдника чекає майже вісім тисяч штрафу. А той, хто знищить, — сплатить майже тридцять тисяч гривень. Суми незначні, кажуть науковці, порівнюючи із цінністю тополі. А от місцеві жителі шкоди не бояться. Знають ще одну легенду: усі пили й сокири, якими замахуються на їхню "Осику", застряють або ламаються.