Богдан — один із тих воїнів, які без зайвих слів щодня тримають український фронт. Людина, яка пройшла піхоту й артилерію, пережила обстріли, втрати, втому та страх, але зберегла головне — відповідальність за побратимів і свою країну.

До повномасштабного вторгнення працював на будівництві, служив у прикордонних військах, жив звичайним життям у великій родині. Та вже 25 лютого 2022 року був у військкоматі, а наступного дня — у частині.

Службу розпочав гранатометником у піхоті. Білоруський кордон, Торецький напрямок, важкі бої, постійні обстріли та боротьба за життя — саме там він уперше по-справжньому відчув, що таке війна.

Згодом Богдан перейшов в артилерію та став командиром гармати артилерійської батареї 104-ї бригади ТрО «Горинь».

«Я бачив, як працює наша арта. І знав: попереду наша піхота, їм треба допомогти», — розповідає воїн.

Робота артилериста — це не лише постріли, а й витримка, точність, швидкість рішень та велика відповідальність за своїх.

Богдан не називає себе героєм. Каже, що просто робить те, що мусить. Але саме на таких людях сьогодні тримається Україна.

За інформацією 104 бригади тероборони ЗСУ "Горинь"