Українці навчилися жити в умовах постійної небезпеки, але ціною цього стала хронічна втома, тривога і втрата відчуття майбутнього. У програмі «Здорово жити» психолог Оксана Третяк пояснює, що відбувається з нашою психікою у 2026 році, як підтримати себе та близьких і як знову навчитися планувати життя.

Якщо у 2022 році українці жили на адреналіні — швидко реагували, мобілізувалися і діяли, — то у 2026-му психологічний стан суспільства суттєво змінився. Сьогодні дедалі частіше звучить інша формула: страху стало менше, але значно побільшало втоми.

У програмі «Здорово жити» психолог і психотерапевт Оксана Третяк пояснює: звикання до небезпеки справді відбулося, але це не означає, що загроза перестала впливати на психіку. Навпаки — постійне напруження трансформувалося у хронічну втому, емоційне виснаження і зниження чутливості до ризику.

Втім, за словами експертки, навіть у нестабільності можна поступово повертати собі відчуття майбутнього. Починати варто з малих кроків — коротких планів, які дають відчуття контролю, і простих мрій, що не залежать від зовнішніх обставин.

Окрема частина розмови присвячена темі повернення військових до цивільного життя. Фраза «суспільство має адаптуватися до ветеранів» означає не поблажливість, а розуміння: досвід фронту змінює людину, і ці зміни потребують поваги та часу. Для родин і колег це означає — не тиснути, не вимагати «бути як раніше», а створювати безпечний простір і бути поруч.

Ця розмова — не лише про труднощі, а й про стійкість. Про здатність українців адаптуватися, підтримувати одне одного і, навіть у складних умовах, шукати сенси та рухатися вперед.