Сьогодні ми будемо готувати притаманні нашій Корецькій громаді пироги стовпчиком. Спочатку ми будемо робити опару, для неї треба буде змішати цукор, дріжді і тепле молоко та відставити у тепле місце щоб опара підійшла, - розповідає ВІКТОРІЯ ГОДЮК, директорка КЗ «Корецький центр культурних послуг».
Зараз ми будемо робити здобу поки наша опара підходить. Даємо яйця, масло, трохи солі і збиваємо все.
Потому ці дві суміші з`єднують в одну, додають муку і вимішують спершу ложкою, а коли тісто загусне - руками. Далі тісто ставлять на годину в тепле місце, щоб воно підійшло.
Коли наше тісто трохи підійшло його треба трохи обійнять. Коли ми тісто обійняли змазуємо поверхню олією та ділимо тісто на кульки по 30-40 грам, - пояснює процес ВІКТОРІЯ ГОДЮК.
Лише потім пироги начиняють і складають у форму для випікання особливим корецьким способом - шарами. І відправляють в духову шафу.
Ось такі пироги стовпчиком - традиційна страва нашої Кореччини у нас вийшла. Саме пироги стовпчиком символізують родину, бо кожен шар іде покоління родини... Коли збиралася уся родина і пригощалися пирогами то від найстаршого до найменшого відломувався саме такий пиріжечок, - каже ВІКТОРІЯ ГОДЮК.
Готують пироги стовпчиком традиційно на Масницю. Свято ще називають Колодій або Сиропуст. До слова, Корецькі пироги стовпчиком увійшли до нематеріальної культурної спадщини Рівненщини. Ще однією візитівкою свята є вареники.
Вареники - це не просто страва це душа українців заліплена в тісто. Взагалі вареники на Україні це достаток і добробут українців. На весілля теж подавали вареники, вони символізували, що родина багата. А ми сьогодні будемо готувати класичні вареники, які готують на Масляний тиждень, - розповіла ГАННА ЖМУРА, провідний методист по нематеріальній культурній спадщині та креативних індустрій Корецького міського будинку культури.
До муки додають яйця і сіль. Потому суміш з`єднують з вершковим маслом та кип`яченою водою. Замішане тісто в подальшому накривають рушником аби воно підійшло.
По завершенню ліплення вареники ставлять варитися і подають до столу.
Передувала готуванню пирогів та вареників на Масницю давня українська традиція пов`язана із створенням сім`ї.
У бабин день, на початку Масниці збиралися жінки, приносили до когось у хату поліно, і вже під вечір веселими ішли до тої чи іншої хати, де залишився холостяк чи дівчина, приносили цю спеленину колоду до ноги хлопця чи дівчини, - розповідає ІРИНА РАЧКОВСЬКА, директорка КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР, доктор філософії.
Через те, що юнак чи дівчина не встигли дати продовження роду вони змушені були волочити цю колоду. Аби відкупити їх від цього мати накривала стіл.
В контексті цього могорича були поставлені страви, які не могли бути скромними, так називали не жирну, не мясну їжу, виставлялися основними стравами: вареники, пирога, яйця, сир, - каже ІРИНА РАЧКОВСЬКА.
Таким чином Сиропусна неділя, яка готує християн до Великого посту, має як християнське підгрунтя, так і дохристиянське. Кожен регіон має свої традиційні страви, а на Рівненщині це - пироги та вареники.