Смуга перешкод чи маршрут безбар'єрності? Цим питанням задається ветеран Михайло Наливайко. Взимку чоловіку доводиться буквально виживати на кріслі колісному. Суцільний лід, неприбрані тротуари і небезпечні спуски, що приносять неабиякий фізичний та емоційний дискомфорт. Про не безпечну доступність взимку для маломобільних людей та як пояснюють ситуацію комунальники - розповість наша Діана Смірнова.

Безбар?єрність є, але формально. Адже про яку доступність можна говорити взимку - коли перешкоди з?являються навіть там, де їх не було? Особливо, якщо ти мама з візочком, людина на кріслі колісному або пенсіонер. Бо те, що в Рівному називають безбар’єрністю раптово перетворюється на фігурне катання без страховки ще й з молитвою.

Так у Рівному виглядає безбар'єрність на папері, адже інакше не скажеш. Суцільний лід, змерзлі доріжки та пагорби зі снігу прямо на тротуарі. Ветеран Михайло Наливайко каже, самостійно пересуватися містом узимку неможливо, то ж доводиться просити людей допомоги, що приносить емоційний дискомфорт.

Я коли 15 числа повернувся з відрядження... Я сам не подолав цю дистанцію... Допомагали люди, було не почищено, будь-яка перепона і ти постійно, так би мовити, буксуєш. По емоційному стану дуже дає, тому що реально відчуваєш себе безпомічним, - каже Михайло Наливайко, ветеран.

Михайло додає, що ж говорити про маршрут безбар'єрності, якщо така ситуація по всьому місту.

До того ж ветеран зіткнувся з проблемами навіть на новому пішохідному переході біля ЦУМу, який обладнаний для маломобільних людей. Та круті спуски несуть за собою небезпеку.

Михайло Наливайко каже, окремою проблемою взимку є паркувальні місця для людей з інвалідністю. Інколи ветерану доводиться зробити декілька кіл для пошуку вільної території.

Ми ж вирішили запитати в керівника Рівненського комунального шляхово-експлуатаційного управління Олексія Юхименка. Чому наразі така ситуація в місті з тротуарами. На що отримали доволі суперечливі пояснення.

Тротуари по маршруту безбар'єрності вони почищені, як не почищені, Ви були там? - Так, я була сьогодні особисто і я бачила цей маршрут безбар'єрності. - Діло втому, що це сніг уже збитий, його почистити зараз не дуже просто, треба чистити тільки технікою, а техніка розчищає зупинки, у нас не вистачає стільки техніки, щоб робити те і те, там по суті проблем немає пройти, там що сніг по коліна? Там є куди йти. - Так звичайним людям є як іти, а наприклад людині з інвалідністю, на кріслі колісному? Як можна пройти по такому пласту снігу? 

Та тут Олексій Юхименко заплутався у своїх твердженнях. Спочатку запевняв, що тротуари почищені, а потім виявилось, що він на тій ділянці навіть і не був. Та все одно наголошував, пересуватися там може будь - хто без проблем.

Ну, не знаю. Я заїду гляну зараз, я там не був, по суті там немає пласта снігу. Він твердий не м'який, по ньому можна рухатися. - Не можна рухатися. - Я Вам кажу що можна... І люди ходять і рухаються їздять на візках.

І поки вони говорять, що війна - важлива, поки запевняють, що дбати про ветеранів у пріоритеті. На ділі, а на ділі цього не видно. Адже безбар'єрність це не лише про слова чи звітність на папері. Це про безпечний шлях щодня, у будь-яку погоду та для всіх груп населення. А хто ж нестиме відповідальність за невиконання того, що обіцяли? Можливо, ті хто на безбар'єрності найбільше піариця? Господарники, одним словом.

Читайте також: Жителі Рівного створили ланцюг єдності до Дня Соборності (ВІДЕО)