Роман Чернишевський, реставратор Державного історико-культурного заповідника м.Дубно у мирному житті, бойовий сапер на війні. Після поранення, отриманого на Донеччині у травні цього року і перенесеної операції, нині він перебуває вдома у селі Іваннє у реабілітаційній відпустці.

Історію захисника та реставратора розповіли на сторінці Дубенського замку.

"Від домашніх клопотів воїн не ухиляється. І коли недавно гуртом вибрали картоплю на присадибній ділянці, Роман зібрав багато фрагментів кераміки і кременю, що здалися йому цікавими. Крім того, він згадав про металошукач, який подарував йому бойовий побратим - Геннадій Казмірович з Хмельницького. Прилад цей Роман зберігає як реліквію, як пам’ять про старшого сержанта на позивний «Крокодил», який загинув на очах у Романа, коли в їхнє авто потрапив ворожий боєприпас", - йдеться в повідомленні.

Те, що «розвідка боєм» на власному городі для Романа Чернишевського, археолога-початківця, який продовжує справу загиблого товариша, виявилась успішною, підтверджує його колега по роботі у мирний час, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний. Він виїхав оглянути місце знахідки та обстежив прилеглі ділянки.
Науковець констатує, що у результаті кількаденних пошуків вдалося зібрати доволі репрезентабельну колекцію знахідок, які допомагають виділити невідому раніше пам’ятку археології на території села.

Серед матеріалів виділяється добірка кераміки чорного і коричневого кольору з одним рядом відтиску шнура, яка має домішки дрібного товченого кременю у глиняному тісті. Така кераміка належить до межановицької культури епішнурової кераміки і датується останньої чвертю ІІІ – першою половиною ІІ тис. до н. е.
Як вважає Юрій Пшеничний, до цього часу вірогідно слід відносити також фрагмент біфаціального кинджалу або наконечника спису. Декілька фрагментів кераміки, ймовірно, належить до ранньозалізного віку і цим же періодом, швидше за все, потрібно датувати нижню частину крем’яного серпа.

У збірці виділено також кераміку Х – початку ХІ ст. та велику серію кераміки XVII–XVIII ст., коли про Іваннє вже з?являється низка писемних згадок в інвентарях і хроніках, особливо пов?язаних із періодом козацько-польської війни. Рідкісною знахідкою цього періоду є добре збережена шпора – атрибут професійного кінного воїна.Крім того, знайдено добірку монет періоду правління королів Сигізмунда ІІІ і Яна Казимира, а також ХІХ–ХХ ст.

Усі знахідки невдовзі будуть передані на постійне зберігання у фонди заповідника.


ДОВІДКОВО. Село Івання давно відоме своїми археологічними пам’ятками, дослідження яких мали значний науковий резонанс. Чого варті тільки розкопки гробниці культури кулястих амфор та курганів тшинецько-комарівської культури під керівництвом І. К. Свєшнікова, експонати з яких прикрашають експозиції Дубенського замку та львівських музеїв. Регулярні археологічні розвідки, які проводив тут пізніше дубенчанин Віталій Ткач, показали, наскільки значним є потенціал дослідження історії давнього населення на території і околицях цього села. На сьогоднішній час в Іванні задокументовано вісім археологічних пам?яток, які датуються від фінального палеоліту до ранньомодерного часу.

Читайте також: Музей на Рівненщині поповнився хрестом воїнам УПА (ФОТО)