На Рівненщині віддали останню шану сімом військовим: Андрію Кушніру з Рокитного, Олександру Бандурі з Дубровицької ТГ, Михайлу Шипу із Гощанської громади, Вадиму Дмитріву зі Здолбунівської ТГ, Юрію Ребіку з Березнівської громади, Сергію Шевчуку з міста Дубно та Олександру Лозюку з Ярославицької громади. Про це повідомляють в Рівненській ОДА.

Андрій Кушнір народився у 1985 році. Проживав у селищі Рокитне. Військовий помер під час перебування удома. Про смерть захисника повідомили 9 грудня.

Олександр Бандура проживав у селі Крупове Дубровицької громади. Він героїчно виконував бойові завдання на Сході нашої Батьківщини. Захисник загинув під час ворожого обстрілу на Харківщині 4 серпня 2023 року. Про загибель Олександра повідомили 7 грудня. У нього залишилася мати.

Михайло Шип народився 1 грудня 1992 року у місті Вугледар, що на Донеччині. Після школи вступив до одного з освітніх закладів Донецької області, обравши спеціальність аналітика хімічних рівнянь. Під час студентських років Михайло познайомився зі своєю майбутньою цивільною дружиною, у них народився син. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, сім’я вимушена була переїхати на Рівненщину, родина оселилася у Гощі. Попри незавершене навчання у закладі вищої освіти, чоловік став на захист України. Військову службу проходив у місті Умань, служив навідником танкового взводу роти вогневої підтримки, його бойовий позивний був «Хімік». З 12 травня 2023 року вважався зниклим безвісти. Після багатьох місяців невизначеності експертиза ДНК підтвердила загибель Михайла у Бахмутському районі Донеччини. Поховали військовослужбовця у Гощі.

Вадим Дмитрів народився у 1979 році. Проживав у місті Здолбунів. Навчався у ЗОШ І-ІІІ ст. № 6, згодом отримав професію автослюсаря. Після закінчення училища був призваний на строкову службу. У мирний час працював на будівництві. На захист України став у квітні 2024 року. Спочатку служив на білоруському кордоні, згодом - на Харківському напрямку. 1 грудня 2024 року солдат Вадим Дмитрів загинув на Харківщині. Поховали захисника у Здолбунові.

Юрій Ребік, 1975 року народження, проживав у селі Кам’янка. Навчався у школі, пройшов строкову військову службу. У мирний час працював у ТзОВ «Українська сірникова фабрика». Був хорошим чоловіком, батьком, сином, братом, другом. На захист України став 26 лютого 2022 року. Мав військовий досвід, адже у 2015- 2016 роках був учасником АТО. Старший солдат зенітного ракетного взводу механізованого батальйону Юрій Ребік помер 5 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі. Поховали військовослужбовця у рідному селі.

Сергій Шевчук народився 16 серпня 1990 року. Навчався у Дубенській ЗОШ №1 та Дубенському професійно-технічному училищі. Працював у ПАТ «Дубнобудматеріали», ТОВ «Епіцентр». Деякий час проживав у селищі Млинів. Солдат служив у стрілецькому батальйоні на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув 24 листопада 2024 року під час ворожих штурмових дій у Часовому Яру на Донеччині. Поховали Сергія на Алеї Слави в місті Дубно.

Олександр Лозюк народився 7 вересня 1993 року, проживав у селі Свищів Ярославицької громади. На військову службу чоловіка призвали у вересні 2022 року. Солдат служив у механізованому відділенні механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. З 4 грудня 2024 року вважався зниклим безвісти. У результаті проведених пошукових дій 6 грудня 2024 року тіло захисника було евакуйовано з поля бою. Ймовірна дата загибелі Олександра – 4 грудня 2024 року. Поховали військового на місцевому кладовищі.