Рівненська громада попрощалась із захисником Сергієм Петриною. Чоловік народився 12 жовтня 1976 року в Рівному. Сергій опанував фах токаря, але більшу частину свого життя присвятив службі у війську. На захист Батьківщини воїн став у 2014 році. Воював у найгарячіших точках АТО. Мав позивний "Тихий". Сергій чистим серцем та душею. Коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, захисник пішов в армію добровольцем. Він виконував завдання на території активних бойових дій з 2022 року. Здоров'я давало знати про себе і в Сергія стався перший інфаркт. Сім’я про це дізналась лише у березні 2022 року. «І ось знову серце дало про себе знати, воно просто не витримало навантаження ", - розповіла дружина воїна. 48-річний старший лейтенант Сергій Петрина помер 5 грудня 2024 року.
Трагічна звістка сколихнула Здовбицьку громаду. «На щиті» додому повернувся Микола Ядчук. Чоловік народився 23 листопада 1973 року. Навчався в Здолбунівській загальноосвітній школі № 5, пізніше - у професійно-технічному училищі, де здобув професію механіка-тракториста. Тривалий час працював у Здолбунівському управлінні із експлуатації газового господарства. Спочатку слюсарем з ремонту підземних газопроводів, пізніше - працівником аварійно-ремонтної служби. У березні 2022 року Микола взяв до рук зброю і став на захист України. Воїн боронив державні кордони на передових позиціях Донецької області. 3 грудня Микола Ядчук загинув, виконуючи бойове завдання поблизу одного з населених пунктів Донеччини.
Гощанська громада сьогодні у скорботі. В останню земну дорогу провели померлого воїна з села Вовкошів Василя Зварича. Чоловік народився 28 грудня 1974 року в селі Борщів Тернопільської області. Закінчив Невірківську школу, після чого навчався в Корецькому ВПУ №24 за спеціальністю "Тракторист". На військову службу Василя призвали 9 серпня 2023 року. Дев’ять місяців воїн виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку, беручи участь у найзапекліших боях. Перебуваючи вдома, 8 грудня 2024 року серце захисника України Василя Зварича зупинилося навіки.
Костопільська громада попрощалася із захисником Сергієм Носовим. Чоловік народився в 1976 році в Костополі. Навчався в школі № 5, потім вивчився на автомеханіка і багато років працював за фахом на одній з костопільських станцій технічного обслуговування автомобілів. У липні 2024 року Сергія мобілізували. 5 грудня Сергій Носов одержав несумісні з життям поранення біля Торецька на Донеччині. У нього залишилися мама, син, донька та сестра.
Костопільська громада провела в останню земну путь померлого військовослужбовця Георгія Тимощука. Захисник служив за контрактом у лавах Збройних сил України з грудня 2021 року. Георгій був справжнім воїном, пройшов пекло війни через Часів Яр на Донеччині. У 2023 році був важко поранений, мав наслідки контузії. 31-річний солдат помер 7 грудня унаслідок тяжких осколкових поранень.
Ще з одним загиблим воїном з Гощанської громади Олександром Машлаєм прощалися на Волині. Чоловік народився в Гощі. Останні роки мешкав із родиною в Луцьку. Воїн загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання біля селища Желанне на Донеччині. Офіційне підтвердження його загибелі родина отримала 6 грудня.
Дубенська громада - у скорботі. В останню земну дорогу провели померлого воїна Дмитра Тростянчука. Чоловік народився 26 жовтня 1991 року, проживав у місті Дубно. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну чоловік пішов захищати кордони рідної країни. Воїн загинув 4 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області.
Трагічна звістка сколихнула Крупецьку громаду. «На щиті» додому повернувся Володимир Нечипорук. Чоловік народився в 1986 році, проживав у селі Коритне. Воїна призвали до війська в липні 2024 року. Життя Володимира Нечипорука обірвалося в бою за Україну 1 грудня 2024 року на Донеччині.
Млинівська громада попрощалась із захисником Вадимом Ковальчуком. Чоловік народився в 2001 році в селищі Млинів. Закінчив місцевий ліцей № 2. Після одруження проживав у селі Птича, що в Тараканівській громаді.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, чоловік пішов захищати кордони рідної країни. Воїн загинув 22 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Радивилівська громада провела в останню дорогу захисника Назара Тартачного. Чоловік народився 22 лютого 1994 року, проживав у місті Радивилів. У березні 2022 року воїна призвали на службу до лав Збройних сил України. Військовослужбовець загинув внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої 4 грудня на Харківщині.
Вічна слава воїнам, які віддали своє життя за волю і незалежність України. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих захисників.