Про це кореспондентові "Укрінформу" розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«На території садиби Валевських колись була прибудована висока вежа, яка в основі була прямокутною, а далі – круглою. Вона підвищувалася над всією садибою, але її розібрали. Зараз є намагання відтворити її і ми шукали фундамент тієї вежі. Ми знайшли її фундамент, а також фундамент двох еркерів, що також є важливими архітектурними елементами, і були знищені. Окрім того, ми виявили дуже цікаву яму, яка скоріше за все була ровом замку, що стояв на місці цієї садиби. У XVI столітті тут, імовірно, знаходився дерев’яний замок володаря селища Богдана Гостського, який з кінця XVIІІ до першої половини ХІХ століття зазнає ряд перебудов наступними власниками. І от скоріше за все ми знайшли залишки цього рову. Його ширина – понад 3 метри, а глибина – понад 2 метри», - зазначив Нечитайло.
За його словами, вочевидь, рів був функціональним і його дбайливо вичищали. Утім вкінці XVIІІ століття, коли замок втратив своє оборонне значення, рів перестали чистити і він став заповнюватися ґрунтом. Там археологи виявили кахлі з білою поливою та рослинним орнаментом, фрагмент гутної чарочки, а також скелет корови.
«Навіть такі невеликі дослідження є важливими для розуміння історії самої садиби, адже замок там дійсно був в не лише за писемними джерелами, адже є рів. Треба розуміти, що рів – це завжди край середньовічного поселення. Навряд чи до цього якісь топографічні межі давньої Гощі були відомі. Завдяки невеликим зондажам і шурфам вони встановлені. Для міста безцінно знати, де воно закінчувалося, і де проходив той рів. Ми знаємо край Гощанського давньоруського городища, яке потім було перетворене у фортецю, й знаходиться на березі Горині, а де проходила його крайня межа від річки, ми не знали, а тепер про це відомо», - додав археолог.
Як розповіла начальниця відділу культури, молоді, спорту та туризму Гощанської селищної ради Марина Кузмічова, садиба Валевських впродовж тривалого часу була занедбана і зараз розпочалася робота над проєктно-кошторисною документацією для неї.
«Дослідження, які відбуваються, є першим етапом цього процесу. Не помилюся, якщо скажу, що за 20 років вперше з місцевого бюджету відбувається фінансування таких дослідницьких робіт. Зараз тривають обговорення в громаді щодо майбутнього садиби. Мешканці зацікавлені, аби там була як мінімум одна зала у стилі ХІХ століття з фотозоною та маленькою кав’ярнею, куди зможуть приїздити туристи. Окрім того, там є простір для облаштування виставкової зали та конференц-зали. Ми шукаємо кошти на реставрацію, бо у місцевому бюджеті немає стільки ресурсів», - зауважила Кузмічова.
Архітектор Володимир Накопало розповів, зараз у Гощі тривають комплексні наукові дослідження, після яких отримають матеріал для подальшого проєктування.
«Коли ми побачили те, що розкопали археологи, то отримали підтвердження наших здогадок про мурування, які там були раніше. Це дуже важливо, адже дозволить у наших проєктних рішеннях відобразити відтворення тих втрачених елементів», - вважає Накопало.
Його колега, головний архітектор проєкту реставрації та проведення протиаварійних робіт на території садиби Валевський Володимир Фомін, наголошує, що пам’ятка складна, бо має нашарування добудови і перебудови, тому треба провести дослідження, щоб визначити, що за чим там відбувалося і що є найбільш цінним.
Усі фото журналістам "Укрінформу" надав Павло Нечитайло.