"1000 днів війни. Моя історія". Волонтери, військові, внутрішньо переміщені особи та інші розповіли свою історію війни. У когось вона розпочалася з початком повномасштабного вторгнення, в інших - тягнеться з 2014 року. Більше про життя людей, які постраждали через бойові дії, - далі у сюжеті.

 Військові, капелан, волонтер, засновник волонтерського центру, вдова, внутрішньо переміщена особа, дружина діючого військового у Рівненському обласному краєзнавчому музеї розповіли власну історію війни. Захід відбувся під гаслом "1000 днів війни. Моя історія".

Коли тільки розпочалася повномасштабна війна, ми як і всі українці розгубилися і перші дні були у такому розпачі, моя рідня живе у Харкові, я сама харків'янка. Ми думали про те як вивезти близьких з Харкова і буквально там місяць ми намагалися, займалися більше такою евакуаційною роботою, забирали людей, - розповіла Наталія Педченко, координаторка волонтерського центру "Шлях".

Координаторка волонтерського центру "Шлях", Наталія Педченко, розповідає, по приїзду на Рівненщину розпочала більше допомагати людям які постраждали від війни, а саме родинам загиблих Героїв та Героїнь.

Ми завжди намагалися бути активними і не бути осторонь навіть до 1000 днів війни, бо війна йде вже 10 років і ми почали думати, щоб ми могли зробити більше для тих для кого війна це не просто кадри по телебаченню, а те що приходить у дім, руйнує сім'ю, забирає найближчих їм. З'явилося бажання, зробити таке місце емоційного відпочинку, місце безпеки емоційної, прийняття, - сказала Наталія Педченко.

Понад 92 тисячі переселенців прийняла Рівненщина від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Діана Люшина одна з таких. Пригадує з Маріуполя разом родиною виїхали одразу. Її чоловік згодом долучився до лав ЗСУ.

6 травня його мобілізували, він служив у штормовій бригаді. Прослужив майже 11 місяців. 10 з яких весь час був на нулі, без жодної ротації. 24 квітня 2023 року він загинув у Луганській області, - згадує Діана Люшина, переселенка, дружина загиблого військовослужбовця.

Діана додає за 1000 крайніх днів болю, сліз, втрат головним її завданням було не зламатися емоційно, адже підтримки та опори потребували маленькі діти:

Залишитися адекватною для своїх дітей і те над чим зараз працюю, щоб їх дитинство, максимально намагаюся, щоб вони не жили у цьому болю, а якось скрасити.

На захід було запрошено вісім людей, які розповіли трішки про своє життя. Організатори заходу зазначають кожна історія війни яка була проголошена - унікальна.

Звичайно, що в залі зібралася зовсім малесенька частина людей. Різних за віком, за сферою діяльності, за професією, за місцем перебування на момент повномасштабного вторгнення. А взагалі у місті, в області таких людей є надзвичайно багато. Я думаю, що таке спілкування буде максимально корисним для людей які можуть поділитися своїм горем, відчаєм, - каже ?Олена Семенович | Посада: учений секретар Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Варто додати, війна триває не 1000 днів, а 10 років, 8 місяців та 29 днів. Вона по різному та все ж зачепила всіх. За цей час кожен пережив біль, страждання, розпач та звісно віру й надію у майбутню перемогу.