Про це повідомляють у Нобельському національному природному парку.
Цей процес включає кілька основних етапів та методів:
1) Вибір і збір сировини:
Листяні віники: Крім берези, можна використовувати гілки з липи, верби, осики та інших листяних дерев.
Сіно: Збирається влітку з лугових трав, висушується на сонці та зберігається у сухих приміщеннях.
Корми з польових культур: Наприклад, кукурудза, соняшник, овес та інші.
2) Технологія заготівлі:
Збір у певний час: Найкращий час для заготівлі — це період активного росту рослин, коли вони містять найбільшу кількість поживних речовин.
Обробка та сушка: Зібрані матеріали потрібно ретельно висушити, щоб запобігти псуванню під час зберігання. Соління віників допомагає зберегти віники на тривалий час і забезпечити додаткове джерело солі для диких тварин.
Зберігання: Висушені корми зберігаються у добре провітрюваних, сухих приміщеннях, захищених від шкідників та вологи.
3) Переваги заготівлі:
Забезпечення харчування взимку: Дикі тварини часто мають обмежений доступ до природних джерел їжі взимку, і заготовлені корми можуть бути життєво необхідними.
Підтримка здоров'я тварин: Заготівля забезпечує тварин необхідними вітамінами та мінералами.
Запобігання міграції: Забезпечення їжею на місці проживання може зменшити міграцію тварин у пошуках їжі, що важливо для збереження локальних популяцій.
Таким чином, заготівля кормів для диких тварин є важливою частиною природоохоронної діяльності, що вимагає ретельного планування та врахування екологічних аспектів.