На території Нобельського національного природного парку (НПП) поблизу села Дубчиці були виявлені унікальні рештки степового бізона (Bison priscus). З дна річки Прип'ять підняли ріг тварини, який зберігся до наших днів.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Нобельського Національного Природного Парку.

За визначенням відомого українського палеографа та палеонтолога, геоморфолога, археолога, доктора географічних наук, завідувача кафедри фізичної географії, геоморфології та палеографії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професора Богдана Рідуша, знайдений ріг належить степовому бізону, який мешкав на євразійському материку в епоху плейстоцену. Ці знахідки можуть датуватися десятками тисяч років і надавати важливу інформацію про минулі епохи, коли цей вид був поширений. У ті доісторичні часи ці тварини частково вимерли, а частково асимілювались у сучасного зубра.

Розміри знахідки вражають: довжина рогу становить 61 сантиметр, а його основа біля черепної кістки сягає в обхваті 38 сантиметрів. Це свідчить про те, що ріг належав дорослому зубру. На даний момент неможливо визначити обставини, за яких тварина залишилася на дні річки. Можливо, цьому сприяла участь стародавніх людей, які полювали на бізонів біля водопою.

Цікаво, що знахідки кісток доісторичної тварини не завершились на цьому. Житель села Сенчиці Сергій Сарич, який знайшов ріг і передав його заступнику начальника ПОНДВ №1 Валерію Вороб’ю, повторно дослідив дно річки і виявив ще кілька кісток скелета бізона, що свідчить про те, що останки тварини залишилися недоторканими на дні річки.

Після завершення паводку планується більш детально вивчити місце знахідки. Крім того, разом із будівництвом науково-дослідного центру в Нобельському НПП заплановано створення виставкової зали, де ці стародавні знахідки будуть представлені як музейні експонати, поряд із зубом мамонта, знайденим на території парку кілька років тому.

Зараз співробітники парку проводять поверхневу обробку та консервацію знахідок, аби захистити їх від атмосферного впливу. Адже пролежавши багато тисячоліть у воді, ці фрагменти можуть зазнати руйнування від тепла, повітря і світла.

Знахідка давніх решток бізона є важливим джерелом знань про минулі епохи і сприяє глибшому розумінню історії життя на Землі.