На мікрорайоні Боярка у Рівному археологи провели розкопки. Під час досліджень поселення княжої доби, натрапили на господарську споруду з печами та людські рештки, датовані 4-5 століттям. Хто колись проживав на території Рівного, розповість Ольга Данілюк.

Ось таким посудом користувалися місцеві племена, які тут жили в римський час, на початку 5 століття, - голова громадської організації "Дубенський археологічний осередок" Андрій Бардецький показує знайдений горщик.

Цей глечик, а також кістяки дитини та дорослого археологи знайшли під час розкопок поселень Княжої доби у Рівному, у мікрорайоні Боярка.

Це поховання 4-5 століття, речі які вже зберігаються в нашому музеї. Зокрема це прикраси, фібули, підвіски, лунниці та посуд як і ліпний, так і гончарний теж був у похованні. Зокрема, унікальною річчю виступає і мушля каурі, яку теж було знайдено в похованні. Це була підвіска, тому, що там є отвір, який ймовірно використовувався, щоб носити як прикрасу, - розповідає Віта КОЦЮБАЙЛО, т.в.о. завідувача відділу археології та реставрації Рівненського краєзнавчого музею.

Знайдені речі демонструють, що ця територія була сприятливою для проживання в ті часи та була густо заселеною.

Ці речі насамперед унікальні тим, що вони трапились в єдиному наборі. Тому, що фібули для того часу відомий качинський скарб. + Що стосується інших речей таких як підвіски, лунниці вони трапляються в пізніх матеріалах Черняхівської культури, а сам посуд він місцевих традицій і там є і гончарні фрагменти. Тому це еклектичний комплекс, який цікавий для розуміння давнього населення, яке тут проживало на рубежі 4-5 століття, - повідомив Павло НЕЧИТАЙЛО, керівник розкопок.

Що ж до людських решток, їх досліджуватимуть київські науковці аби з'ясувати вік, стать похованих, антропологічні риси і патологічні зміни в кістках. Окрім поховання археологи натрапили і на господарську споруду з п’ятьма печами, яка датується 10 століттям.

Імовірно, що ці печі були нішевидні, вони швидко зношувалися, могли пошкоджуватися, засипатися тому далі трішки вирізали наступну піч і далі теж використовували, - каже Віта КОЦЮБАЙЛО, т.в.о. завідувача відділу археології та реставрації Рівненського краєзнавчого музею.

За словами дослідників, використовували їх ймовірно для висушування зерна. Загалом, тривали розкопки понад два тижні. Їх проводили фахівці Охоронної археологічної служби України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.

Навіть в вокальному контексті будь-які розкопки і дослідження міста Рівне це вклад на тисячоліття, який на відміну від плитки, фонтанчиків не розвалиться, це те, що залишається з містом назавжди. Тому громада має цікавитись продовженням таких досліджень, - розповідає Павло НЕЧИТАЙЛО.

Після дослідження частини речей в столиці, усі знахідки поповнять археологічну колекцію Рівненського обласного краєзнавчого музею. Їх виставку можна буде побачити уже наприкінці цього року.