25 грудня за Новоюліанським календарем християни відзначатимуть Різдво Христове. Щоб почути звістку про народження Ісуса, віряни вранці ідуть до храмів, а потім вдома зустрічають колядників. Більше про свято та традиції, далі у сюжеті.

Колядуватимуть українці цьогоріч 25 грудня. Оскільки з 1 вересня Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, тому дати багатьох церковних свят змінилися. Зміни торкнулися і другого найбільшого релігійного свята — Різдва Христивого. Символом цього свята є колядки. Зважаючи на те, що створювалися вони ще за дохристиянських часів тексти у них досить різнопланові.

Колядки, вони різнопланові за текстами, мелодіями, за тим кому вони були присвячені. Наприклад: господарю. господині, сину, дочці, малій дитині, колядували худобі, волу, пчолам. Звичайно пізніше тексти зявилися релігійного характеру, славили Бога, святих, були традиційні колядні релігійні тексти, які співались на народні мелодії, - розповів Віктор Ковальчук, фольклорист.

Як відрізнялися між собою тематики колядок так само не були схожі в одному і тому ж селі вертепи. Вони з давніх-давен також були символом Різдва.

В одному селі це були перебирання: чорт, жид, смерть. Вертепи розвивалися, зявився солдат радянської армії, зараз москаль зявився. В іншому селі водили козу, на Поліссі - коня. В одному селі це була зірка, в іншому з ялиночкою прикрашеною свічкою, або колесо з ялинок. Навіть робили вертепа з гарбуза. В нас на Рівненщині в 30 роках носили гарбуза, робили ясла, фігурки, освічували.

Фольклористи, збирачі та дослідники традиційної культури поліського краю кажуть, за дохристиянських часів 25 грудня наші пращури святкували коляду. Нічого спільного з народженням Ісуса Христа це свято не мало. Наші Предки пов’язували свято Коляди з народженням нового Сонця (Зимовим сонцестоянням), що символізувало початок річного кола. З нагоди цього дня люди готували 12 страв за числом місяців року та прикрашали оселю.

Найперше це готували оселю, страви. Найперша ритуальна страва: кутя. Складова частина: пшениця, мак, горіхи, мед. Воно символізувало добробут, хороший урожай. В оселі міг бути дідух, павуки із соломи.

Згодом, святкування цього дня змінило свій акцент на постать Ісуса Христа. І за традицією ранок 25 грудня більшість вірян зустрічає в храмах, аби почути звістку про народження Ісуса.

Немислимо відзначати Різдво Христове без храму. Бо саме храм це є місце де згадується подія - пришестя у цей світ Сина Божого. Різдво це подія. яка змінила хід і життя всього людства. Люди, які не мали можливості отримати спасіння з народженням Христа отримують можливість побачити Бога, який настільки любить людину, що сам стає людиною, - каже Петро Мартинюк, священник Свято-Покровського кафедрального собору ПЦУ.

Після храму, уже за народними традиціями усі збираються за святковим родинним столом та від самого ранку зустрічають в своїх домівках колядників.

 Зібравшись за святковим столом, помолившись, споживши їжу ми тим самим можемо уже зустрічати Богомладенця Христа колядуючи і згадуючи про подію народження, - додає Петро Мартинюк.

 Різдво це народження. Це надія на утвердження життя. В даному випадку в нас це надія на перемогу і сподівання на перемогу. Це жанр, який не залишає нікого байдужим. І це ти відчуваєш, - каже Віктор Ковальчук.

Читайте також: Унікальні колядки Рівненщини можна слухати онлайн