У Здолбунові виявлено собаку, хвору на сказ, та введено карантинні обмеження. Оскільки ця хвороба загрожує не лише тваринам, а й людям, і в разі зволікання з наданням кваліфікованої меддопомоги призводить до неминучої смерті, варто чітко розуміти її природу та алгоритм дій у разі можливого інфікування.

Сказ - це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи.

Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки - з-поміж свійської фауни, а в дикій природі - лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

СИМПТОМИ СКАЗУ 

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

  • місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
  • кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
  • віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу - підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів):

  1. наявні сліди від укусів;
  2. гризуть місце укусу;
  3. ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
  4. слабкий апетит;
  5. їдять неїстівне;
  6. слинотеча;
  7. блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні):

агресивні, збуджені, нападають, намагаються утекти, гризуть землю,їдять неїстівне, конвульсії, блювота, параліч, косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні):

  1. виснаження;
  2. повний параліч;
  3. смерть.

ЛІКУВАННЯ СКАЗУ

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.

ПРОФІЛАКТИКА СКАЗУ

Для профілактики сказу необхідно:

  • регулярно вакцинувати свійських тварин;
  • уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.

Якщо вас укусила тварина, негайно зверніться до лікаря!

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Читайте також: Ще один випадок сказу: у Здобунові виявили хворого чотирилапого