Найкращим знавцем цієї традиції є літній мешканець села Переброди Сарненського району Гарасим Хомич. Він навчив робити дудку-викрутку багатьох етнографів та виконавців народної музики.
КЗ "Рівненський обласний центр народної творчості" РОР спільно з носіями традиції, етнографами, дослідниками культурної спадщини регіону підготували облікову картку елемента. І за рекомендацією Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, його внесли до Національного реєстру під узагальненою назвою «Поліська дудка-викрутка: традиції виготовлення та гри».
Культурна спадщина - це ідентифікатор національної свідомості, визначник надбань народу, етносу. Сьогодні Міністерство культури та інформаційної політики України акцентує увагу на збереженні та охороні як матеріальної, так і нематеріальної культурної спадщини. Адже окупанти намагаються знищити пам'ять народу, розграбовуючи цінності, руйнують пам'ятки архітектури, викорінюють традиції. Багато народних майстрів виїжджають за кордон, відповідно, переривається традиція, яка може з часом відійти в небуття. Наше завдання - зберегти для нащадків на законодавчому рівні те, що плекали та передавали з покоління в покоління віками, - прокоментувала начальниця управління культури і туризму РОДА Любов Романюк.
Тим часом дудка-викрутка є унікальним інструментом саме Поліського краю, вважає директорка Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Рачковська.
Оскільки більшість дослідників інструментальної музики зосередили увагу лише на карпатському сопілковому виконавстві, то нам дуже важливо зберігати і це надбання нашого краю. Ми плануємо знаходити можливість розповідати про дудку-викрутку в школах, коледжах, на фестивалях, проводити майстер-класи, - розповіла Ірина Рачковська.
Про це повідомляють в Рівненській ОВА.
Читайте також: 12-річна письменниця з Рівненщини випустила у світ книгу