Віталій Стиба народився у Рівному, навчався у 25 місцевій школі, за тим у технічному коледжі.

Він не служив в армії, але все ж вирішив взяти до рук зброю. Відчував, що захищати державу – це його покликання, його призначення у цьому житті. І виконував його на повну. Тож разом із братом пішли добровольцями на війну.

Він не особливо розповідав про самі бойові дії, але завжди казав, що повинен захищати рідну землю, батьків, братів та сестер, адже нас у родині 11, а також свою молоду дружину. Він ще навіть не встиг повністю відчути сімейне життя, Віталій одружився лише 25 червня цього року, - розповідає старший брат Героя Дмитро.

Віталій дуже любив подорожувати. Допомагав цьому і вольовий, сталевий характер, який водночас доповнювала його безмежна доброта, уміння допомагати іншим та дбати про них.

Він був справжнім патріотом, навіть казав, що якщо треба буде лягти – ляжу за свою землю, за свою Батьківщину, - продовжує Дмитро. - Настільки сильної духом людини за своє життя я ще не зустрічав.

Віталій проходив службу в складі спецроти «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі» ДУК, мав позивний «Вітаха».

Ми познайомилися з «Вітахою» задовго до війни, мали дружні стосунки, адже бували в одних патріотичних колах. Його шанували, поважали, він мав чимало знайомих чи не по всій Україні. Чимало з них – у спортивній спільноті, адже «Вітаха» був одним із ультрасів рівненського «Вереса». Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чимала група ультрасів приєдналася до нашого підрозділу. Серед них був і Віталій. Він надзвичайно чесний, стійкий, і мужній. Він постійно удосконалювався, навчався, не зупинявся ні на мить і за короткий час досягнув високого рівня у військовій справі. Я пишаюся, що він став частиною нашого підрозділу, - розповідає командир Героя Сергій.

Віталій був у одній з найгарячіших точок «червоної» зони. На жаль, саме тут під час зачистки ангару він разом із побратимами потрапив під ворожий обстріл, у перестрілці наш Герой отримав смертельне поранення.

Хлопці потрапили у засідку. Противник значно переважав і кількісно, і озброєнням, але вони трималися і дали гідну відсіч. Як наслідок, почався масований артобстріл. «Вітаха» отримав поранення і перестав виходити на зв’язок. Хлопці хотіли кинутися відразу за ним, але обстріл був надзвичайно сильним. Була думка, що «Вітаха» загинув, а через деякий час він вийшов на зв’язок… Те, що він говорив, як він це говорив… Він проявив надзвичайну мужність та стійкість. Про таких, як він можна знімати фільми і писати книги, я говорю це щиро, без пафосу, адже таких одиниці на мільйон. Наш підрозділ, українське військо, вся Україна втратили надзвичайну людину і бійця, - наголошує Сергій.

Боєць спецроти Гонор ДУК, солдат Вталій «Вітаха» Стиба загинув на околицях Бахмуту Донецької області 23 серпня. Йому назавжди залишиться 23 роки…

Прощання із Героєм відбудеться завтра, 29 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі «Нове».

За матеріалами Рівненської міської ради.

Читайте також: Вараш попрощався із загиблим на Донеччині військовим Андрієм Кухарцем