Волонтерство прийшло в наше життя ще задовго до початку повномасштабної війни. Ще за 2 роки до цього ми вже плели маскувальні сітки, брали участь у різних проєктах, зокрема, збирали та сортували пластикові кришечки, займались плогінгом – це поєднання екологічного та фітнес рухів, яке полягає в бігу в неквапливому темпі зі збиранням сміття вздовж свого маршруту.
Також разом із нашим Зразковим ансамблем танцю «Пролісок» під керівництвом Світлани Гримак ми брали участь у різних благодійних заходах, відвідували хворих діток у лікарнях, малювали з ними малюнки, возили до них допомогу.
Починаючи з 2018 року, після поранення на війні старшого брата Артема, дівчата пекли печиво та їздили провідувати поранених бійців у Клеванський та Львівський шпиталі. Коли мама розпочала активно та більш масштабно займатись волонтерством, доньки всіляко їй допомагали – плели сітки з нашим танцювальним колективом, збирали та відправляли посилки на Схід із допомогою для 130-го розвідувального батальйону.
Зараз вони майже весь свій вільний час присвячують волонтерству:
Ми продавали квіти, щоб зібрати кошти для потреб ЗСУ, у красивих сукнях під старовину ходили містом та пропонували придбати лавандові букетики всім бажаючим, брали участь у благодійних ярмарках, також регулярно проводимо такі ярмарки щовихідних у Дубенському замку, де продаємо вироби народних умільців.
Окрім цього ми збираємо та сортуємо макулатуру, склобій, пластикові пляшки та кришечки, щоб здавши їх, волонтери мали кошти на все необхідне для воїнів. Ми продовжуємо плести маскувальні сітки, різати тканину для цих сіток, тобто ми стараємось робити все, що в наших силах, аби допомогти нашій армії, яка щоденно мужньо нас захищає, ризикуючи власним життям.
Ми щиро вдячні за це нашим воїнам і ми віримо в наші ЗСУ!
Якщо говорити про майбутнє нашої держави, то дівчата безперечно вірять в перемогу України, в її відбудову. Не сумніваються, що вона стане ще сильнішою, кращою та розвинутішою, ніж була до цього.
Ми б дуже хотіли, щоб в цій країні в майбутньому зійшла на ні корупція. І щоб наше майбутнє та наших нащадків було під мирним небом України, бо своє життя ми хочемо прожити в рідній країні, тут навчатись, працювати для блага свого народу.
Мріємо, що українці нарешті засвоять урок, про те, хто є дійсно нашими братніми народами, а хто є нашими запеклим ворогом і кому довіряти аж ніяк не можна.Хочемо, щоб наша культура зміцніла, стала незалежною і розвивалась на ґрунті українському, а не вважалась «меншовартісною» в тіні російського мистецтва, щоб наші пісні, передачі, сфера обслуговування були виключно україномовними.
За матеріалами сайту: Молодь Дубна.
Читайте також: Цьогорічний ярмарок «Медовий спас» у Зарічному також став благодійним