Ми пройшли стадію шоку, після цього – ейфорію від перемог ЗСУ, яка підсилювалась адреналіном. Наступний період – зниження загального фону настрою від фізичної втоми, виснаження та психологічного навантаження. Це нормально. Треба це розуміти і знати, як рухатись далі.

Отже, як триматись після 10 днів війни? Як допомогти самому собі?

 1. Знизити інформаційні потоки вдвічі.

Читайте ще раз - вдвічі.
Довіряйте - лише офіційним джерелам.

Спробуйте один день, і побачите різницю.

2. Зателефонуйте близьким та поділіться гарною новиною.
Чимось хорошим, життєвим, гарним, планами на майбутнє. Щось класне завжди є.

Перемовини проводьте не більше 2 хвилин! Попросіть їх теж розказати вам щось хороше.

Таким чином ви будете відчувати підтримку й побачите, що в цій складній ситуації є справжнє теперішнє, яке надихає.

3. Допоможіть іншим.

Це дає відчуття внутрішньої сили.
Комусь зараз гірше, і вони потребують вашої допомоги.

Якщо волонтерством вам зараз займатись важко – це може бути одна старенька бабуся біля магазину, охоронець будинку, або хтось, хто потребує допомоги.

Маленькі штуки, які дадуть сил іншим і особливо - вам самим.

Ви можете. Ви допомогли. Ви для когось змінили день.

4. Пограйте з дітьми.

Діти вміють перемикатися на приємне.
Війна - чи не війна - щось маленьке приємне обов’язково дозволяйте.

Вони малюють – тож і ви малюйте. Вони читають книжки – і ви читайте.
Вони грають у ляльки – і ви грайте.

5. Створюйте ЩОДЕННИК ЖИТТЯ.

У ньому ви запишете все, що вам дав цей день. Свої почуття, свої думки.

Ви знайдете свої власні рецепти спокою й станете провідником сили для інших.

Писати - дуже допомогає, структурує і заспокоює.

І, головне, - після нашої остаточної перемоги – ми всі опублікуємо ЩОДЕННИК ЖИТТЯ УКРАЇНИ, де впишемо гідність і славу кожного героя і кожного українця.

Де розкажемо світові, як нам було страшно, і як ми кожен день вірили у краще. І допомогали один одному.

Як оберігали цю віру кожен день, кожну годину під обстрілами й бомбардуванням, у часи розпачу, і часи спокою.

Як пережили найскладніші часи)
Слава Україні! 

Джерело: психолог Ольга Емішянц, кандидат психологічних наук.