Документи з розвитку молодіжного житлового будівництва, які ухвалені останнім часом, є чи не єдиною надією молодят поліпшити свій житлові умови за фінансової підтримки держави. Після опублікування в «УК» ряду матеріалів на цю тему ми отримали чимало листів з усіх регіонів України. Молодь готова взяти кредит у держави з поступовим його поверненням. хоч у деяких областях на заяви чи звернення молодих сімей реагують по-різному. Звісно, обласні органи державної влади також переживають економічну скруту. Та, попри фінансові труднощі, працює пілотний проект у Луганській області. Експеримент виявився таким вдалим, що реально молоді сімї протягом двох років отримують житло завдяки наданню кредитів від місцевих органів державної влади. А ще завдяки ентузіазмові людей, які пройнялися проблемами молоді і допомагають їй перетворити мрію на дійсність.
Питання розробки нинішньої державної житлової програми стали темою нашої розмови з головою правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Володимиром ГРИЩЕНКОМ. Цей фонд є розпорядником коштів, виділених для кредитування позичальникові і створений при Міністерстві України у справах сім'ї та молоді.
Проте спочатку ознайомлю з листом до редакції, який у читацькій пошті пише Валерій Собко із с. Пороги Ямпільського району Вінницької області: «15 березня мені виповнилося 28 років. Працюю трактористом на тваринницькому комплексі по вирощуванню великої рогатої худоби. Свого житла не маю, але в мене е сім'я. Підростає син, якому вже чотири роки. Хоч би як ми з дружиною економили, все одно до кінця життя квартиру не збудуємо. Кредит розв'язав би всі наші проблеми. Ми могли б утримувати підсобне господарство. Роботи я не цураюсь, з 17 років на одному місці. Благаю, допоможіть. Може, вам відомо, як тяжко ходити з сім'єю попід чужі хати? Працюватиму день і ніч, аби повернути борг державі».
— Як зарадити цій сім'ї? — цікавлюсь у Володимира Олександровича. Адже згідно з Положенням про порядок падання пільгового довгострокового кредиту Валерій втратив право на кредитування, бо йому вже 28?
— Прикро, звичайно, що в цьому документі сказано: право на отримання пільгового довгострокового (до ЗО років) державного кредиту має молода сім'я, в якій вік чоловіка та дружини не перевищує 28 років. Я вважаю, що це неправильно. Багато сімей беруть шлюб у пізнішому віці. З цього питання ми вноситимемо свої пропозиції. Гадаю, що новий парламент їх врахує І перегляне вік молодої сім'ї.
— Будь ласка, трохи докладніше про механізм надання пільгового державного кредиту.
— Надається кредит молодим сім'ям та одиноким громадянам, вік яких не перевищує 28 років і які потребують поліпшення житлових умов. Право на отримання кредиту вони мають лише один раз. Протягом ЗО років сім'я мас повернути кредит державі на певних умовах. Звісно, той, хто бере кредит на житло, має підтвердити свою платоспроможність. При Фонді сприяння молодіжному житловому будівництву працюють досвідчені консультанти, які нададуть з цих питань допомогу.
— Укладення угоди — це лише паперова процедура?
— Не тільки. Молода сім'я, зібравши потрібні документи ( у положенні чітко сказано які), вносить п'ять відсотків вартості житла. Це па сьогодні становить близько 1500 гривень.
— А якщо такої суми молоде подружжя не мас?
— Кошти можна виплачувати поступово, тобто частинами.
— Погодьтесь, що кредит на 3(1 років — це і психологічне навантаження, й матеріальний тягар для молодят. І пов'язано це з багатьма чинниками. Зокрема, втратою роботи, народженням дітей, які потребують додаткових витрат, тощо.
— Безперечно, відповідальність сім'ї перед державою велика. Держава також ризикує, надаючи кошти в кредит, які кредитор за будь-яких умов має повернути. Проте є своєрідні пільги для молодої сім'ї, де народжуються діти.
Якщо сім'я уклала угоду на будівництво двокімнатної квартири, то її вартість зараз становитиме приблизно ЗО тисяч гривень. Щомісяця подружжя, яке не має дітей, повинно сплачувати 200-220 гривень. З народженням дитини сума щомісячної виплати зменшиться до 120-140 гривень. При народженні другої дитини виплата становитиме 70-80 гривень, а третьої — близько 50-60 гривень.
Держава бере на себе додаткові витрати, але вона і виграє.
По-перше, є можливість поліпшити демографічну ситуацію ( останнім часом вона значно погіршилась). Кредити стимулюватимуть молодят до праці, отож працюватиме виробництві). Це по-друге. І третє — молоде подружжя відповідально ставитиметься до своїх обов'язків.
— Чи може сім'я бути впевненої, що гроші не викинула на очікуване житло отримає вчасно, як сказано в угоді?
— Хочу -заспокоїти, що терміни, які зазначені у положенні (житло має бути збудоване протягом двох років), не будуть вищими за встановлені відповідними нормативами. Незалежно від того, буде фонд чи ні (враховуючи пряму адресність кредиту), боржником перед бюджетом за кредит є конкретна молода сім'я, бо саме вона уклала угоду на кредитування.
— В угоді обумовлено, де будуватиметься житло? Чи може сім'я проконтролювати, як посуваються роботи?
— У Луганській області ще минулого року укладено угоду на кредитування з 18 молодими сім'ями, переважно із соціально незахищених верств населення. Будівництво здійснює акціонерне товариство «Мріяінвест», яке добре відоме па Луганщині. Отож ці сім'ї часто навідуються на будівельний майданчик і можуть спостерігати за темпами зведення житла. Більше того, вони на свій смак мали змогу замовити планування кімнат, що також передбачено у положенні. Щодо розміру житлової площі у документі сказано, що кредит надається таким чином: 21 кв. м на людину та ще 10 кв. м на сім'ю. За надлишок площі сплачуються кошти з власної кишені.
— Луганський проект, мабуть, варто було б поширити на всі регіони країни, бо, судячи з листів, які надійшли до редакції, майже з усіх областей молодята виявили бажання збудувати житло за сприяння держави?
— Головне, що, незважаючи на економічні труднощі, ми почали надавати кредити у Луганській області та Сівсрськодонецьку. Минулого року луганські власті у своєму бюджеті передбачили 100 тисяч гривень. Цього року втричі більше.
Звернулися ми до обласних держадміністрацій з проханням передбачити кошти па кредитування молодих сімей з місцевих бюджетів. Більшість керівників відгукнулася на пропозицію охоче.
— Що можете сказати про киян, які не менш зацікавлені у будівництві, ніж молодята з регіонів?
— Голова Київської міської держадміністрації Олександр Омельченко підписав розпорядження про надання коштів на кредитування молодих сімей .
Звісно, цих коштів недостатньо, бажаючих надто багато, і задовольнити всіх неможливо. Проте ясно, що починати треба з невеликих обсягів. Нещодавно перші кредити від держави отримали десять молодих сімей киян. Держава надає пріоритети молодій сім'ї, і політика уряду останніми роками спрямована на поліпшення її соціального становища.
В Україні тільки розпочинається реформування житлової політики і створюється механізм з розробки законодавчих актів, які спрямовуються насамперед і на соціальний захист молодих сімей.
