Валерій Бейлах поділився раритетною світлиною з минулого століття. Різдвяний просвітянський Вертеп із містечка Гощі на 25 дійових осіб, 1990 року.

Гоща, 1990 рік. Місцева “Просвіта” відроджує Різдвяний Вертеп що побутував у містечку Гощі.

Різдвяний, дитячий Вертеп із містечка Гощі. 1953 рік. В центрі світлини Кривицький Вадим Павлович, - про це йдеться на сайті Вісті Рівненщини. 

ВЕРТЕП – Різдвяне дійство із містечка ГОЩА

Дійові особи:

1. Селяни - Омелько, Гриць 5. Воїни

2. Жид – Аврум 6. Чорт

3. Цар - Ірод 7. Смерть

4. Ангели 8. Козак

Селяни Грицько та Омелько заходять до хати з Вертепом та дзвіночками і просять дозволу колядувати. Якщо є дозвіл господарів, ставлять Вертеп на стіл і всі учасники (окрім Чорта і Жида) з Різдвяним Тропарем заходять до хати.

О м е л ь к о: Ми в цій хаті і всім людям, не сумуйте від сьогодні!

Народився в Вифлеємі, сам Месія Син Господній!

Г р и ц ь: Відчиняйте, люди, двері, сил не бійтесь вражих!

Хай громада з Вифлеєму, про це чудо нам розкаже!

До хати заходить Жид.

Ж и д: Генделе! Генделе!

Забачив Гриця, іде до нього.

Ж и д: А, добридень, тобі, Гриць! Чого втіха без границь?!

Г р и ц ь: Що ти, жиде, ти Авруме, досі цього не чував?!

Отець з неба нам Месію, Сина Божого зіслав!

Ж и д: Ну, а що воно месіє? Чи вельможний син панів?

Г р и ц ь: Бідних, скривджених надія, бо щасливих ми діждались днів!

Ж и д: Щось не теє мовиш, Грицю, ти несеш ні те ні се,

Розкажи вже, що ти знаєш, про Дитятко те Святе?

Г р и ц ь: Народився Він в вертепі, там де місто Вифлеєм,

Господь Святий, ангел Божий, про це людям сповістив!

Ж и д: Що, вже ангела побачив? То ж є диво з див!

А хто знає що то ангел? Може то якийсь шахрай?!

Причепило собі крила, та світ дурить. Ай-вай- вай!

Г р и ц ь: Що ти, жиде, ти Авруме, зневажаєш нам Святе!

Як прочуханця почуєш, заспіваєш в мить не те!

Ж и д: Що грозиш мені ти, Грицю! Щоб ти знало, що як я,

Іродові це донесу, голова вже не твоя!

О м е л ь к о: Гай – гай! Вже все минуло, вже твій Ірод піде в хрін!

Вирід Ірода вже тягне в пекло, вже Месії дзвонить дзвін!Ж и д: Щось не теє мовиш, Грицю, ти несеш ні те ні се,

Розкажи вже, що ти знаєш, про Дитятко те Святе?

Г р и ц ь: Народився Він в вертепі, там де місто Вифлеєм,

Господь Святий, ангел Божий, про це людям сповістив!

Ж и д: Що, вже ангела побачив? То ж є диво з див!

А хто знає що то ангел? Може то якийсь шахрай?!

Причепило собі крила, та світ дурить. Ай-вай- вай!

Г р и ц ь: Що ти, жиде, ти Авруме, зневажаєш нам Святе!

Як прочуханця почуєш, заспіваєш в мить не те!

Ж и д: Що грозиш мені ти, Грицю! Щоб ти знало, що як я,

Іродові це донесу, голова вже не твоя!

О м е л ь к о: Гай – гай! Вже все минуло, вже твій Ірод піде в хрін!

Вирід Ірода вже тягне в пекло, вже Месії дзвонить дзвін!

Ж и д: Що ти кажеш? Ірод в пекло! Ти маєцтво образив!

Гей, жандарми, охорона, тут гой Ірода зганьбив!

Заходить цар Ірод з двома воїнами.

І р о д: Я Ірод цар, для бідних я не жалію кар

І доброго сала за шкіру заллю!

Гей, воїни, ідіть подивіться що робиться в світі,

Та порубайте усю дітвору у Вифлеємському повіті!

Входить Смерть. Воїни тікають!

С м е р т ь: Ах ти, Іроде невіро, перебрав ти гріхів міру!

Нагрішив ти, що аж страх. Ніхто тобі вже не поможе.

Йди небоже, на суд Божий! Шах-мах! (махає косою)

Вийди, Чорте, мені пособити, Ірода з землі стребити!

До хати заходить Чорт. Гуп-гуп! Гуп-гуп!

Ч о р т: Ха-ха! Братчики кохані! (бере Ірода)

Ген там в пеклі в самім дні, закипиш ти у смолі!

Ж и д: (Іде на зустріч Чорту)

Гей, банцю рогатий, чи є що купити чи є що продати?

Готові гроші буду давати!

Ч о р т: То купи у мене Ірода! Був великий грішник!

Ж и д: Нащо мені твоє вироде, я купую яйця, клочче,

А то грішне, а то трофне, воно в смолу вже хоче!

Ч о р т: За те в пеклі мені з ним буде весела забава!

От тепер я діждався, що Ірод мені дістався!

Підкрадається Козак і б’є Чорта булавою по голові!

К о з а к: Ти ще й досі не одніс! Який же з тебе не проворний біс!

(Б’є Чорта знову по голові)

Неси ж, та тішся на здоров’я!

Ч о р т: Гуп-гуп! Гуп-гуп! (Тягне Ірода за двері)

К о з а к: От тепер і нам пристало, коли Ірода не стало!

Потанцюймо, погуляймо, коляду заспіваймо!

Вертепники колядують хором, а в кінці вітають господарів:

Богу на хвалу! Добрим людям на здоров’я!

Щоб це святечко пережили і за рік діждали!

Читайте також: Переселенці Рівненщини отримали 13 мільйонів гривень на житло