Понад десять років у службі та робота з людьми, які пережили травми війни — психологиня поліції Тетяна Гаврилюк допомагає пораненим, переселенцям і родинам загиблих відновлювати ментальне здоров’я. У професійне свято вона ділиться досвідом і наголошує: інколи найважливіше — вчасно бути поруч.

23 квітня — Всеукраїнський день психолога. Це професійне свято фахівців, які працюють із кризовими станами, травмою та відновленням. Серед них — майор поліції Тетяна Гаврилюк, старший психолог з особливих доручень відділу психологічного забезпечення поліції Рівненщини.

У лавах поліції Тетяна вже понад десять років. Її шлях у професію розпочався з Національного університету внутрішніх справ у Харкові. Водночас її характер формувався не лише службою, а й професійним спортом.

Тетяна — майстер спорту, неодноразова учасниця змагань із самбо та дзюдо. Саме спорт навчив її витримці та вмінню керувати внутрішнім станом — тим, що сьогодні допомагає у роботі з людьми.

Я хотіла, щоб моя внутрішня енергія приносила реальну користь людям, — каже психологиня.

З початком повномасштабного вторгнення Тетяна поглибила професійні навички: після спеціального навчання стала Mental Tutor і нині працює з людьми, які пережили травматичний досвід війни — пораненими, переселенцями, родинами загиблих і зниклих безвісти.

Наша робота пов’язана з людським болем і відновленням ментального здоров’я. Тут неможливо бути одному — критично важлива командна робота. Ми з колегами працюємо як єдиний механізм: підтримуємо поранених, допомагаємо сім’ям загиблих не залишатися наодинці зі своїм горем. Це спільна робота, яка потребує витримки, взаємної підтримки й розуміння, — розповідає вона.

У роботі вона разом із колегами використовує різні підходи: каністерапію, іпотерапію, арттерапію, глинотерапію, медитації.

Вона також працює з людьми одразу після травматичних подій — під час евакуацій, на місцях обстрілів, там, де важливо бути поруч у перші години.

Робота психолога потребує значного емоційного ресурсу, тому власне відновлення важливе. Для Тетяни це час із родиною — чоловіком і 8-річною донькою.

Щоб залишатися «в ресурсі» вона радить кожному поєднувати роботу з тим, що підживлює. Сама ж продовжує займатися спортом — каже, що саме фізична активність додає їй енергії .

Сьогодні Тетяна мріє про мирне майбутнє у якому суспільство більш відкрите до психологічної допомоги та людяності.

Психологиня говорить, що головне у її роботі — вчасність.

Іноді достатньо бути поруч або сказати кілька слів у потрібний момент — це може мати вирішальне значення.

Відділ комунікації поліції Рівненської області