Я люблю веселий ранок холоднючої зими, як на двір, на стіни, ґанок і на шлях за ворітьми упаде із неба промінь, дим пов'ється з димарів, на току підніме гомін зграя галок і граків. Сніг ясним кришталем блище, лютий холод дошкуля, сонце вгору плине вище, та не гріє здалека... Яків Щоголів