Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності: 21 квітня на календарі

Свята і пам'ятні дні

• Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

Цей день в історії

1519 — іспанський конкістадор Ернан Кортес висадився на узбережжі Мексики з метою завоювання держави ацтеків.
1818 — цісар видав розпорядження, щоб навчання релігії для дітей вірних УГКЦ у Галичині та Буковині відбувалось рідною мовою.[1]
1910 — комета Галлея максимально наблизилася до Землі.
1913 — спуск на воду «Аквітанії», єдиного лайнера, який брав участь у обох світових війнах.
1920 — у Варшаві між Польщею та УНР підписано загальну та торгово-економічну конвенції, згідно з якими Польща визнавала незалежність УНР й обіцяла їй військову допомогу.
1921 — декретом Ради народних комісарів (рос. О натуральном налоге на хлеб, картофель и масленичные семена) замість продрозкладки уведено натуральний податок на прогресивній основі.
1938 — РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову про обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах України.
1944 — почався бій під Гурбами, найбільша битва військ УПА й НКВС СРСР.
1944 — жінкам у Франції надано право голосу на виборах.
1960 — новою столицею Бразилії стало спеціально для цього збудоване однойменне місто — Бразиліа.
1988 — у Москві заклали перший у СРСР бейсбольний стадіон.
1996 — убито першого президента Чеченської Республіки 52-річного Джохара Дудаєва.
2000 — у Броварах (Київська область) у житловий будинок влучила тактична ракета класу «Земля-Земля», яку запустили військові з полігона. Загинули кілька людей.
2007 — прем'єра в Україні серії «I, Roommate» мультсеріалу «Футурама».
2019 — другий тур президентських виборів в Україні. На пост президента обрано Володимира Зеленського

Цього дня народилися

753 до н. е. — Нума Помпілій, другий цар стародавнього Риму. Правив з 717 до 673 р. до н. е.
1555 — Лодовіко Каррачі, італійський живописець, гравер і скульптор.
1696 — Франческо де Мура, італійський живописець пізнього бароко.
1735 — Іван Кулібін, російський механік-винахідник, творець прожектора, семафорного телеграфу, аркових мостів.
1752 — Гамфрі Рептон, британський садівник, теоретик і практик ландшафтної архітектури.
1774 — Жан-Батіст Біо, французький фізик, геодезист і астроном.
1795 — Вікентій Паллотті, релігійний діяч першої половини 19 ст., святий римо-католицької церкви.
1816 — Шарлотта Бронте, англійська письменниця, автор знаменитих романів «Джейн Ейр», «Вільєтт», «Вчитель» .
1838 — Джон М'юр, американський природоохоронець, ідеолог природоохоронного руху.
1864 — Макс Вебер, німецький соціолог, економіст і правознавець, один із засновників соціології як науки.
1882 — Персі Бріджмен, американський фізик, професор Гарвардського університету (США), лауреат Нобелівської премії з фізики за 1946 р. 
1882 — Борис Греков, радянський історик українського походження, дослідник історії доби Київської Русі, академік АН СРСР. 
1900 — Олександр Сорока, український радянський хоровий диригент.
1910 — Юрій Лисенко, радянський i український кінорежисер, сценарист.
1914 — Юрій Заруба, український письменник, дипломат, організатор кіновиробництва.
1914 — Володимир Данченко, український актор.
1915 — Ентоні Квінн, американський актор кіно, письменник і художник мексиканського походження.
1922 — Скулме Валентин, латвійський актор, Заслужений артист Латвії.
1926 — Єлизавета ІІ, королева Великої Британії.
1927 — Карл Александр Мюллер, швейцарський фізик, лауреат Нобелівської премії 1987 року.
1935 — Олександр Муратов, український кінорежисер, кіносценарист, поет, літератор.
1941 — Фелікс Шабульдо, український історик, фахівець з історії України доби класичного і пізнього середньовіччя — часу перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського
1941 — Віктор Сухенко, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1984), один із авторів монументу на честь громадян міста Києва і військовополонених, розстріляних у Бабиному Яру, який був відкритий 2 липня 1976 р. у Сирецькому парку.
1945 — Любомира Бойцун, український архівіст, краєзнавець.
1946 — Ксавер Шварценбергер, австрійський кінооператор, режисер, актор, продюсер.
1947 — Іггі Поп, американський рок-співак, один із засновників і гуру альтернативного року.
1949 — Джессіка Ленґ, американська кіноакторка, володарка двох «Оскарів» («Тутсі», «Кінг-Конг»).
1952 — Янніс Каріпідіс, координатор Центру дослідження та розвитку грецької культури країн Причорномор'я «Маврі Таласса» при префектурі Салоніки, уповноважений Центру у справах зв'язку із грецькими громадами країн СНД.
1956 — Богдан Підгірний, український кінооператор, журналіст.
1958 — Енді Макдавелл, американська модель і кіноактриса.
1965 — Крпеян Татул, національний герой Вірменії, учасник Карабаської війни.
1978 — Юкка Невалайнен, барабанщик у фінському симфо-метал-гурті Nightwish, а також у фінському прогресив-метал-гурті Sethian.
1979 — Петро Кондратюк, український футболіст, атакувальний півзахисник.
1980 — Сімоно Хіро, японський сейю.
1993 — Челтзі Лі, австралійська фігуристка.

В цей день померли

1073 — Олександр II, сто п'ятдесят п'ятий Папа Римський.
1142 — П'єр Абеляр, французький богослов, філософ-схоласт, поет, який працював над питаннями логіки і теології.
1156 — Нифонт Новгородський, православний святий, єпископ Новгородський.
1509 — Генріх VII, король Англії у 1485—1509 рр., засновник династії Тюдорів.
1551 — Ода Нобухіде, японський політичний і військовий діяч, полководець періоду Сенґоку.
1699 — Жан Расін, французький драматург, один із «Великої Трійці» драматургів Франції XVII століття поруч з Корнелем та Мольєром.
1831 — Терсді Октобер Крістіан, син Флетчера Крістіана, керівника заколоту на «Баунті».
1886 — Мирон Горникевич, український церковний і громадський діяч, доктор наук, священик УГКЦ, капелан.
1906 — Данило Танячкевич, галицький громадсько-політичний діяч і публіцист.
1910 — Марк Твен, американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець.
1924 — Елеонора Дузе, італійська актриса.
1932 — Іван Завадовський, український мовознавець, педагог, професор (1928).
1944 — Любомир-Зенон Беч, член Пластового куреня ім. полк. Івана Богуна (Перемишль), співпрацював із підпільним Пластом та журналом «Вогні» у роки Другої світової війни.
1945 — Вальтер Модель, німецький воєначальник часів Третього Райху, генерал-фельдмаршал (1944) Вермахту.
1946 — Джон Мейнард Кейнс, британський економіст, який запропонував спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами і валютою.
1965 — Зоя Гайдай, радянська співачка (сопрано).
1965 — Едвард Віктор Епплтон, британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1947 року «за дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Епплтона».
1967 — Андре-Луї Данжон, французький астроном, член Паризької АН (1948).
1967 — Іван Крип'якевич, історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
1971 — Микола Барабашов, український астроном, академік АН УРСР.
1974 — Володимир Владко, український письменник-фантаст, журналіст та театральний критик.
1975 — Генрі Алан Глізон (старший), американський ботанік, біогеограф, еколог.
1975 — Паскоал Раніері Маззіллі, бразильський політик, голова Палати Депутатів Бразилії (1958—1965).
1980 — Григорій Довженко, український художник-монументаліст, член Спілки художників України.
1982 — Файнциммер Олександр Михайлович, російський кінорежисер. Заслужений артист Білорусі (1935) і Литви (1954).
1992 — Ернест Юст, радянський футболіст та тренер угорського походження.
1996 — Джохар Дудаєв, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія, вбитий спецслужбами РФ
1997 — Андрес Родрігес, парагвайський генерал і політик, президент Парагваю (1989—1993).
2007 — Юрій Давидов, російський філософ, соціолог, критик, літературознавець.