Взагалі наша розмова не про тварин. Вона про українські реалії. Уявімо, що наш господар – це людина праці. Працює, працює... Отримує свою заробітну плату і, в не залежності від її розміру, сплачує профспілкові внески – кормить свого захисника і останню надію на справедливість – собаку.
На європейському дикому просторі без надійної собаки ніяк. Уряд про робітника забуде – собака страйками нагадає. Роботодавець знахабніє, захоче безпідставно людину звільнити, тут начувайся! Такий гавкіт почнеться! Про твоє підприємство вся країна дізнається, та що країна – Європа. Всі партнери взнають, що шанси вижити у твого бізнесу невеликі, коли ти так погано з працівниками поводишся. Все це заслуга собаки. Ох, не дарма європейська собака м'ясо їсть!
В Україні собака теж є. Гарна, доросла і достатньо велика. Одна проблема, багато їсть і постійно спить. А що досвіду у нашої собаки багато, цього не відняти. Досвіду бездіяльності.
Разом з багатьма міфами та хворобами покійного СРСР незалежна Україна успадкувала й профспілки радянського типу. Профспілки незалежної України залишились байдужими до проблем людей праці. У своїй бездіяльності вони перетворились на стару, глуху, підсліпувату собаку, яка ніби існує, але нікому не потрібна. Профспілки, по суті, є «клубом за інтересами» або закритими акціонерними товариствами, акціонери яких самі себе обирають, визначають оклади, приторговують тим профспілковим майном, яке, на їхню думку, «погано лежить». Тут варто згадати афери, що стали відомі останнім часом: справа продажу одного з санаторіїв, за що заступник голови Федерації профспілок України п.Костін отримав непоганий зиск – таку собі «м’ясисту кісточку» у конверті на суму 50 тисяч доларів. Будемо сподіватись, що правоохоронні органи незабаром розкажуть нам про подібні випадки хабарництва більш детально.
Після Майдану 2004 року, як би хто до нього не ставився, Україна нарешті зробила свій визначальний вибір – рух до Європи, з її демократичними інституціями, гуманітарними цінностями та, звичайно, дієвими профспілками. Чи стали українські профспілки на шлях реформування заради реального перетворення в профспілки європейського типу?
Українські консолідовані профспілки, усвідомлюючи свою соціально-історичну місію та своє місце в сучасному українському суспільстві, визнають відповідальність перед людьми праці й прагнуть законодавчого захисту прав та інтересів членів профспілок.
Протягом останнього півріччя активісти нового профспілкового руху побували у всіх районах Рівне нської області, спілкуючись з рядовими членами первинних організацій, але нічого втішного про діяльність теперішніх профспілок не почули. Діяльність настільки «плідна», що люди не знають ні своїх обласних керівників, ні голів своїх первинних профспілкових організацій. Більше того, вони не розуміють для чого взагалі в Україні існують профспілки.
Ситуація на Рівне нщині потребувала змін і ці зміни настають уже сьогодні.
16 листопада 2008 року у приміщенні ФПУ було проведено засідання ради Федерації профспілок Рівне нської області, на якому було обрано нових керівників.
18 листопада у Рівному відбулася всеукраїнська попереджувальна акція профспілок, її учасники вимагали від влади дієвих заходів з подолання наслідків фінансово-економічної кризи: не скорочувати робочі місця, урівняти мінімальну зарплату та реальний прожитковий мінімум, а також скасувати необґрунтовані тарифи для населення на комунальні послуги та транспорт. Необхідно зазначити, що участь у акції відмовились взяти старі профспілкові лідери, а це не дивно, так як важко «розбудити собаку», яка незалежно проспала майже два десятки років.
От лише декілька статистичних фактів.
За даними офіційної статистики, станом на 1 листопада 2008 року, розмір заборгованості по зарплатах в Україні склав 1,043622 млрд. гривень. Заборгованість виросла на 22,9% у порівнянні з 1 жовтня та на 56% з початку поточного року.
Проблема в тому, що дані Держкомстату не можуть відображати реальну картину заборгованості, за підрахунками реальна заборгованість може становити близько 3 млрд. гривень.
У листопаді кількість безробітних, поставлених на облік у центри зайнятості, збільшилась. Найвищий рівень безробіття (понад 8%) зафіксовано у Миколаївській, Житомирській, Рівне нській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій областях.
До реального рівня далеко, офіційні цифри варто множити на три. Кількість безробітних, без ефективного втручання влади, у першому кварталі 2009 року становитиме понад 2 млн. чоловік. Крім того, є ймовірність масового повернення трудових мігрантів-українців з інших країн, що ускладнить ситуацію на ринку праці.
То чи варто прокидатись, якщо легше прикидатись.
Тому новий профспілковий рух необхідний. Чого ж він вимагає?
По-перше, оновлення. До керівництва спілками приходять нові молоді енергійні люди, які можуть та бажають працювати по-новому.
По-друге, чесності. Робота нових профспілок буде максимально прозорою. Кожна копійка, що витрачається, буде облікована. Кожен член профспілки буде впевнений в доцільності використання його коштів.
По-третє, новий профспілковий рух вимагає відкритого спілкування з трудовими колективами, відстоювання прав найманих робітників не на папері, а словом і ділом. Всі наймані працівники мають працювати в умовах, передбачених Конституцією і Трудовим кодексом України. У разі порушень прав робітників нові профспілки мають вживати всіх можливих заходів, включно з підтримкою юридичною та матеріальною, а коли це потрібно, організацією страйків. Разом з тим, повинен відбуватися постійний принциповий діалог з роботодавцями. І нові профспілки здатні це зробити.
По-четверте, соціальної допомоги. Будь-який член профспілки отримає можливість оздоровлюватись та відпочивати у санаторіях та інших оздоровчих закладах, які належать профспілкам, пропорційно його профспілковим внескам. Крім того, новий профспілковий рух має на меті створити електронний реєстр кожного члена профспілки, на рахунок якого будуть надходити кошти від оренди профспілкового майна.
По-п’яте, табу на продаж будь-якого профспілкового майна, яке ще залишилося після повального розбазарювання за останні роки профспілковими босами.
По-шосте, налагодження тісної співпраці з європейськими профспілками. Адже профспілковий рух, а не бездіяльність (згадайте сплячу собаку), не буде відстороненим від загальноєвропейських процесів. Ми будемо спілкуватися з профспілками Європи, тому що у наших профспілок дуже багато досвіду нічого не робити.
По-сьоме, новий профспілковий рух на Рівне нщині , як і на всій Україні, активно надає юридичну допомогу, зважаючи на гостру соціальну ситуацію в Україні.
Громадська приймальня Федерації профспілок України знаходиться за адресою: м. Рівне , вул. Д.Галицького, 19, каб.313 (приміщення радіозаводу), де кожен громадянин може безкоштовно отримати юридичну консультацію по питаннях, що стосуються трудового законодавства.
Прийшла пора прокидатися! До Європи Україна має прийти з профспілками європейського рівня. Це потреба і веління часу. За ради цього ми живемо, працюємо, боремося і перемагаємо!
