Через бобрів - не їдуть по цілющу воду. На Млинівщині є джерело св. Онуфрія. Воно давно відоме в окрузі. Температура води завжди +8 градусів, ще й містить срібло, кажуть старожили. Щоправда останнім часом джерелу дуже дошкуляють бобри. Валять дерева, тягнуть звідусіль гілки і кидають у воду, створюючи таким чином загати. Тобто перешкоди, які заважають воді стікати. Місцеві вже стомились боротись з гризунами. Кажуть, це як воювати з вітряками.

Бобри зазвичай, вночі гризуть дерева. Таких у селі Мошків, на Млинівщині багато. Величезні старі стовбури падають за тиждень, стверджують місцеві.

Гризуни своєю працею дошкуляють. Наприклад місцевому джерелу св. Онуфрія, у селі Мошків. Селяни показують, де бобри перекрили річку.

Гілки вигризають на березі і притягують їх сюди. І ними, беруть ще траву і землю і ними роблять таку загату, - розповідає місцевий мешканець Петро Дубчак.

Вода з джерела впадає у річку Козульку. Але через загати бобрів, вона не може цього зробити. Стікає повільно. Люди вже стомились боротись з гризунами. Кажуть, тільки розчистять перешкоди, як за два дні вони знову з'являються. Вода у джерелі застоюється. Раніше по неї їхали навіть з обласного центру. Тепер ні.

Постійно брали. Оце як бобри загородили то перестали їхати бо вода трохи застоюється і є специфічний запах.

Але місцеві люди, п'ють її постійно. Кажуть, вона допомагає тим, у кого підвищена кислотність шлунку.

Дуже смачна, цілюща, добра водичка. Наші діти, бігають набирають і ми п'єм її. Ми варимо на ній їсти, - каже місцева мешканка.

Неподалік джерела, колись навіть функціонував завод по виробництву мінеральних вод. Але вже багато років стоїть пусткою. Старожили стверджують, дана вода багата й на срібло.

Я прийшов сюди на роботу у 88 році. Тут дід брав на санки воду. Сказав, що вона не портиться, я ставлю бітон у погбіг і вона може місяць стояти. Я зацікавився цим, а коли почали досліджувати то виявилось, що тут є срібло.

Минулоріч джерело освятили. Селяни хочуть його облагородити. Але постійно заважають гризуни. Фахівці кажуть, останніми роками бобрів розвелось чимало. Бо на них тепер ніхто не полює.

Ще в 90 - роках він виведений з Червоної книги. Колись, бобер був цінним трофеєм і цінувався за хутро - то зараз мода на це пройшла і він нікому не потрібний, - розповідає обласний представник громадської організації "Спілка мисливців України" Роман Ступчук.

Створення загат на воді, валка дерев - це природній спосіб життя бобрів. Таким чином вони готуються до зими.

Цей процес безперервний, їх ставатиме все більше і більше і вони будуть освоювати нові території. Тому їх або вилучати з середовища законним шляхом, ну полювать, або не звертати на них увагу.

Полювати на бобрів, науковці не радять. Кажуть, боротись з гризунами варто гуманними методами. Підказують, як у конкретному випадку.

Можна зробити якісь гідро - технічні споруди, тобто зробити скважину і вивести вище те джерело, щоб води від бобрів не попадали у річку. Другий момент - це переселення бобрів. Відловили і переселили, на іншу ділянку річки, де той бобер нікому не заважає. Почистити береги. Якщо там є верболози, вільха. Тобто забрати у бобра джерело їжі і він міг би переселетись в іншу ділянку, - каже завідувач відділом Рівне нського природного заповідника, кандидат біологічних наук Михайло Франчук.

А ще варто залучити фахівців, які б підрахували точну кількість бобрів на даній території. І тоді можливо буде підібрати найліпший метод боротьби з ними.  

Дивіться також: вимираюче село: дітлахи з Млинівщини хочуть відродити свій населений пункт

Будьте з нами: Telеgram Facebook Youtube Instagram Viber