Погода не зіпсувала планів організаторів і вперше за останні роки у місті 9-го травня відбувся військовий парад - у супроводі оркестрів центральними вулицями Рівного проїхали ветерани радянської армії, колона військової техніки, крокували військовослужбовці, силовики та курсанти. Участь у параді взяли й цивільні - держслужбовці, освітяни, медики. Не обійшлося і без політичних сил під партійними прапорами чи не усіх кольорів веселки.

9 травня 2010-го. 65 років з Дня перемоги над фашистською Німеччиною. З нагоди цього ювілею у Рівному демонстрували сучасну військову техніку: бронетранспортери, ракетницю, катюшу, гармату. З почестями на УАЗах до Меморіалу Слави їхали ветерани. Кому місця в автомобілях не вистачило — вітали глядачів з вікон автобусів. Найактивнішими на параді виявилися наймолодші рівняни. Ветеранів вітали квітами й повітряними кульками.

Були й такі, які героїв-переможців зустрічали музикою. Доповнили святкову ходу фотографії. Більше ніж на сотні давніх військових світлин родичі рівненських школярів.

Вітав ветеранів із перемогою Микола Тихонов. 13-річним він зустрів війну у Смоленську. Вступив до партизанського загону. Про війну та заслуги перед батьківщиною розповідають нагороди на його мундирі.

Василь Сичов родом з Воронежа. Через війну, зі зброєю в руках пройшов ледве не всю Європу, звільняв Рівне нщину від окупантів, а про велику перемогу дізнався під Прагою.

Марія Білашевська цьогоріч медалей не одягала, пояснює: спекотно та й важко вже. Бабуся приходить на парад за себе й чоловіка вже сорок два роки. Він помер у 68-му, коли у грудях нагадав про себе осколок від поранення у битві під Курською дугою. Квіти, вінки, увага. Це все героям-захисникам. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто загинув обороняючи та визволяючи нашу землю. Малювали воєнні події рівненські школярі. Вони вже мають власний погляд на ті роки. Вони ще зовсім юні. Не усвідомлюють справжню ціну перемоги. Але шанують й дякують ветеранам за свято зі сльозами на очах. Тетяна Коваль, Сергій Мальчевський, Новини Рівного. І ввечері у День Перемоги поблизу Монументу вічної слави відбулося урочисте покладання квітів та 65-метрового вінка пам’яті.

Ніна Волос на війну потрапила, коли їй виповнилося лише 11. У ті страшні роки працювала медсестрою. Тих, кого вже немає поряд пом'янули хвилиною мовчання. Вшанувати загиблих героїв прийшли і дорослі, і діти. Адже, у кожного цей день викликає різні спогади.

Не обійшлося свято перемоги без військових пісень, оркестру та урочистих залпів салюту під всенародне «Ура! Ура! Ура!»