На території міста Кішеліце, що Варміно-Мазурському воєводстві Польщі, працює лише три котельні. Дві з них - маленькі, обігрівають два приватні будинки. Тепло й гарячу воду на решту міста подає сучасна котельня, яка працює на... соломі.
Звели котельню на умовах співфінансування: 30 відсотків заплатила гміна, решту отримали в рамках проекту ПРО ООН. Котельня на біомасі будувалася у три етапи, спочатку спорудили дві печі, далі розбудовували мережі та облаштували третю піч. За рік котельня переробляє чотири з половиною тонни соломи в теплову енергію. У теплу пору котельня спалює за добу 18 тюків по 200 кілограмів, а взимку - 60 тюків.
За словами Ярослава Желінські, приватний будинок, площею у 100 метрів квадратних, із хорошою системою утеплення та енергозбереження, що також важливо для поляків, у місяць сплачує за тепло та гарячу воду приблизно 400 злотих. І хоч це майже 2,5 тисячі гривень, та все одно дешевше за газ. Неподалік котельні розташувалося підприємство, що переробляє силос на біогаз. Під час його спалювання виробляється теплова енергія та електрика, яка "підстраховує", коли котельня на ремонті.
Іще один сучасний пріоритет у Варміно-Мазурському воєводстві - це вітрякові ферми. Нині лише у гміні Кішеліце працює 54 вітряки. Найбільший вітряк заввишки майже 200 метрів, найнижчих близько 100. Вони виробляють більше енергії, аніж споживає самоврядування. Тому розпоряджаються нею компанії, які їх встановили. Один вітряк обходиться приблизно у 10 мільйонів злотих, та окуповується за 5 років.
Солом'яну та вітряну альтернативу газу, яку використовують поляки, вже оцінили представники районів Рівне нщини. Сучасні технології, які значно безпечніші для екології, дозволять також й говорити про енергоощадність. Та, аби вони запрацювали в Україні, потрібна не лише бажання, воля й витримка дотримуватись одного курсу десятиліттями, а й хороша законодавча база, яка не гальмуватиме, а сприятиме розвитку зеленої енергетики.
