Професії лялькаря не навчають у жодному інституті України. Проте без ляльок наше дитинство було б не таким казковим. Роботи майстрів презентували у Рівненському театрі ляльок. Ляльки з дерева, текстилю, кераміки, соломки та навіть сміття повертають дорослих у дитинство. Запрошуємо і глядачів у цю подорож.

Хороша дитяча лялька - це тяжка доросла робота. Щоб створити від початку до кінця одну ляльку приходиться бути скульптором, кравцем, механіком, перукарем та художником. Така праця складна, проте водночас творча й цікава. На виставці свої творіння показують до десятка майстрів-лялькарів з усієї області.

Не без уваги відвідувачів лишаються роботи пана Віктора. Чоловік не має жодної освіти. На життя заробляв виготовленням корпусних меблів. Коли підприємство збанкрутувало - став робити ляльки. Каже, затрат ніяких, практично все з сміття. Звичайний дріт, старий одяг, взуття та коробки в руках майстра отримують друге життя.

Унікальні роботи і за технікою виконання. Свої ляльки пан Віктор майструє, поєднуючи кераміку та пап'є-маше.

На ляльці діло не закінчується. Майстер доповнює її чи то машиною, велосипедом, корзиною з квітами, а чи й цілим міні-містечком. Таке ремесло, ділиться майстер, до душі, та от заробляти на ньому поки не вдається.