29–30 вересня виповнюється 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. У 2021 році, у 80-ті роковини трагедії, ми вшануємо пам’ять десятків тисяч розстріляних.

Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації Києва.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали “гросакцією” (“велика акція”, від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Маховик смерті забрав упродовж 1941-1943 років життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.

Нацистська ідеологія засновувалася на расовій теорії, відповідно до якої людство від початку існування розділено на раси, а цінність людини полягає не в її індивідуальних рисах, а в належності до расової групи. Вищою, передовою, вважали арійську. Вона від природи наділена правом підкорювати чи знищувати “нижчі” раси, до яких належали і слов’яни, зокрема, й українці. Євреї ж взагалі не вписувалися в нацистську расову піраміду, їх вважали недолюдьми і спочатку розглядали можливість компактно переселити (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори).

Друга світова війна, що була наслідком змови двох тоталітарних режимів (нацистського та радянського) перекреслила ці наміри, але створила умови для “остаточного розв’язання єврейського питання”. Після того, як Німеччина та її союзники окупували Польщу, Литву, Латвію, Естонію, а також Бессарабію з Буковиною, під владою двох диктаторів опинилося 75% європейського єврейства (більшість з них не пережила Голокосту).

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Здолбунівська громада теж має свій “бабин яр"

У жовтні 1942 року Старомильському кар’єрі знаи?шли свою смерть від трьох до п’яти тисяч євреі?в Здолбунова та околиць – Мізоча, Здовбиці, Дерманя и? інших сіл тодішнього повіту. Це страшно, коли навіть невідома точна кількість загиблих…

Про маленьке містечко Здолбунів світова спільнота дізналася на Нюрнберзькому судовому процесі над гітлерівськими злочинцями у 1946 році під час свідчень німецького інженера Германна Граебе.

 За свідченнями євреийського Центру «Яд Вашем», Ґерманн Ґраебе став свідком страшних злочинів, коли у Здолбунові по трьох тисячах роздягнених до нага беззахисних євреях стріляли розстрільні загони військ «СС». Ґерманн Ґраебе не міг змиритися з долею стороннього спостерігача та вживав заходів, аби врятувати хоч частину єврейського населення Волині від знищення німцями. Для цього він використовував свої впливові повноваження представника компаніії «Йозефа Юнга».

Від лютого 1945 року і до осені 1946-го Ґерманн Ґраебе тісно співпрацював з американською стороною по підготовці матеріалів до міжнародного віи?ськового трибуналу над злочинцями ІІІ-го Реи?ху, які мали відношення до Волині. Він став єдиним німцем, що свідчив проти фашистських злочинців-німців на слуханнях Нюрнберзького процесу.

23 березня 1965 року єврейська організація «Яд Вашем” вирішила визнати Ґерманна Фрідріха Ґраебе людиною з надзвичаийними заслугами і нагородила почесним дожиттєвим титулом “Праведник Народів Світу” та медаллю «Справедливий Серед Нації».

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

 Про це йдеться на сайті Здолбунівської ТГ

Читайте також: Поблизу Рівного вночі згоріло два будинки (ФОТО)