Хтось виношує ідею роками, хтось вчасно ловить хвилю, а когось до успіху веде випадок. Практично це сталося із двома рівнянами – Дмитром Таргонським та Романом Деньковичем. Пропрацювавши кілька років у сфері ІТ-технологій, вони вирішили спробувати дещо нове й започаткували равликову ферму. При чому не лише вирощують, а й експортують у ЄС та продають вже готову продукцію у ресторани та охочим.
Два роки тому двоє рівнян-айтішників вирішили спробувати себе в іншій ролі, до того ж абсолютно новій. Спонукало до цього випадково побачене повідомлення у соціальній мережі Facebook, яке стимулювало вивчити тему:
- Я читав багато інтерв’ю фермерів, які заходили у равликовий бізнес, хтось бував у Франції і скуштував цю страву, хтось де-інде. До того, як почав займатися цією справою, я навіть не куштував равликів, - розповідає співвласник ферми «Укрснейл» Дмитро Таргонський. - Не можу сказати, що нас спонукало займатися саме равликами, напевне цікавість. А зараз це переросло у більш повноцінний бізнес, який доводимо до певного показника. Ми не покинули ІТ – цей напрям залишився. Це – фактично один з наших бізнесів.
Стрибати з місця в кар’єр теж не квапилися. Перший рік вчилися, збирали інформацію, шукали свої бізнес-моделі, як отриману продукцію вивести на український та європейський ринок, потім тривало будівництво самого комплексу ферми.
- Важко сказати у скільки обійшовся старт проекту. Це був старт-ап. По сумі - десь 2 мільйони гривень, які вдалося заробити самим на попередньому бізнесі й нікуди не вкладали. Фактично інвестували самі в себе. Ми не заходили у цей бізнес з розрахунком відбити гроші за перший рік. Навпаки, зайшли досить широко. За нашим бізнес-планом окупність бізнесу - п’ять-шість років. Цього року ми перевершуємо показники, але… - продовжує Дмитро. - Все своє свідоме життя я займався ІТ-сферою, коли прийшов до дружини й сказав, що от ми будемо займатися равликами, вона досить скептично до цього поставилась. Насправді, вона зараз активно долучається до справи, займається маркетингом, спільно розробляємо різні маркетингові стратегії та продукцію. Тепер можна сказати, що це сімейний бізнес.
Колись невідома страва нині перетворилася на улюблений сімейний делікатес, зізнається Дмитро Таргонський:
- Раз у один-два тижні збираємося разом сім’єю, відкорковуємо пляшку білого вина й смакуємо равликами.
Попри те, що обидва співвласника ферми живуть у Рівному, сам равликовий комплекс розташувався у селі Привільне в Дубенському районі.
- Центральний офіс попереднього бізнесу знаходився у Дубно, ми мали добрі відносини з сусідніми селами та об’єднаними громадами. Тому, коли почали шукати земельну ділянку, голова Привільненської ОТГ дуже нас підтримав. Він був зацікавлений, щоб ми розвивалися саме у них. Тож зважили всі за і проти й вирішили осісти саме там.
- Ми добре знали цих молодих людей, вони працювали у нас в іншій сфері. Саме тому, коли дізналися, що вони шукають землю для розвитку нового напряму, запросили їх до себе, - пояснює свою впевненість голова Привільненської ОТГ Юрій Момотюк. – В рамках реформи децентралізації ми отримали в розпорядження землі за межами населених пунктів, у тому числі господарські двори, де колись знаходитись ферми. Зрозуміло, що з часом таких ділянок буде все менше, тому наша першочергова задача – знайти такі організації, які працюватимуть на місці, залучатимуть наших людей до роботи й платитимуть у нас податки.
- Ми жодного разу не пошкодували: територія, яка була закинута, вкрита чагарниками, зараз обробляється, вирощуються культури, необхідні для роботи. Тут працевлаштовані наші люди, збудовані певні споруди, які потрібні до роботи, й на цьому не зупиняються, - каже Юрій Момотюк. – Головне, ми бачимо, що люди зацікавлені у тому, щоб розвиватися і було б неправильно їх не підтримати.
Робота фермерського господарства «Укрснейл» розпочалася рік тому з будівництва теплиці для вирощування равликів двох порід - Нelix Aspersa Maxima та Helix Aspersa Muller.
Довідка:
Равлик - це молюск класу черевоногих. Його тіло має кишечник, легені та інші органи захищені оболонкою зі слизу. Верхня частина тулуба закручена у вигляді спіралі і має назву черепашка. Вчені припускають, що ці жителі нашої планети є одними з найдавніших і з’явилися більше 500 мільйонів років тому.
Нelix Aspersa Maxima родом з Північної Африки. Він досягає розмірів 4 - 4,5см з вагою до 30г. Має ніжний та вишуканий смак м’яса.
Helix Aspersa Muller (маленький сірий равлик). Найбільш розповсюджений цей вид на заході Франції та на узбережжях Бельгії. Має вагу від 5 до 15г. За твердженнями гурманів, м’ясо цього равлика найсмачніше і найніжніше.
В природі равлик харчується різноманітними рослинами і може переносити отруту на своїй підошві. Раковина допомагає цим тваринам захищатись від хижаків, а також в ній вони комфортно сплять під час засухи або протягом зимового періоду.
На голові равлика є 4 пари щупалець. 2 пари коротших передніх губних щупалець несе нюхову функцію. Задні щупальці — очні, на кінці яких розміщені очі, але їх рецептори містять однакові фотопігмент, тому є причиною колірної сліпоти тварин. Очі молюска здатні розрізняти тільки день і ніч, а також бачити предмети на відстані до 1 см.
Вирощування равлика – це процес складний. Умовно він передбачає три етапи.
Перший, це період репродукції – один з найважливіших процесів, від якого залежить весь майбутній урожай равлика. Його складність у тому, що для розмноження равликів потрібно створити певні кліматичні умови.
- Оскільки ми вирощуємо африканську породу равлика, для розмноження потрібно дотримуватись конкретного температурного режиму, вологості. Ці режими окремо розподіляються на день-ніч. Адже равлик харчується й активний здебільшого уночі, тому найкращі умови для нього потрібно робити саме у цю пору доби. Вдень равлик відпочиває, спить, а персонал готує все для того, щоб він розмножувався вночі, - розповідає Дмитро Таргонський.
Перший період репродукції триває з лютого по травень.
Другий етап – це перенесення равликів на поле. Коли температура зовні в природному середовищі є оптимальною для життя равлика, його «виселяють» на свіже повітря під спеціальні щити, тут годують особливою рослиною. Вона називається перко - це гібрид рапсу та капусти, який вивели для вирощування равликів. Так на полях равлики живуть до осені.
Останній етап – це вже збір продукції.
- На збір продукції ми, зазвичай, залучаємо досить багато людей. Якщо, наприклад, в період репродукції (березень – травень) ми використовуємо шість людей, у період вигодовування достатньо трьох-чотирьох, то збирають у серпні-вересні – понад 10 чоловік, - каже співвласник ферми «Укрснейл». – Загалом, на фермі маємо 6 постійних працівників, окрім того на певних етапах роботи ще додатково залучаємо жителів навколишніх сіл.
Цього року фермерське господарство «Укрснейл» зібрало 40 тонн равликів. Кажуть, саме на такий об’єм розраховували, хоч і помітили певні помилки. Тож наступного року планують вийти на більші показники.
Коли зайшла мова про збут, то молоді фермери вирішили не обмежуватися українським ринком. Проте й тут виникли певні проблеми. Справа у тому, що на західному ринку в основному споживають дикого равлика - Helix pomatia, тобто равлик, який живе в природі. Його собівартість значно менша. А от ринок для фермерського равлика не досить великий, але він все-рівно є. Вид, який вирощують на Рівненщині, - Нelix Aspersa Maxima – це фермерська копія виноградного равлика. Його перевага у тому, що він виростає за 4 місяці, якщо дотримуватися певної технології, до статевої зрілості, тобто до продажного вигляду.
- Перший збір ми також експортували у Литву, - розповідає Дмитро Таргонський. - Маємо контракт із заводом, який переробляє равликів і реалізує вже готову продукцію. Так само готову продукцію продаємо і ми. Зараз взагалі відкрите вікно можливостей для українського бізнесу. І не лише агро-сектору. Світ стає більш відкритим. До прикладу, після підписання Україною угоди про асоціацію, ми можемо експортувати свою продукцію без мита, на відміну від самих європейців. У цьому є значна перевага. До того ж у нас відрізняється вартість робочої сили від європейської. Тому маємо всі переваги, щоб стартувати, працювати, підвищувати якість та виходити на ринки Європи.
Основною метою власники «Укрснейл» називають популяризацію культури споживання равликів в Україні. Тому багато експериментували з начинками, з рецептурою приготування м’яса равлика, з переробкою. У результаті вже виготовили технічні умови, отримали експлуатаційний дозвіл. А на сьогоднішній день вивели для себе три основні рецепти, з якими й працюють.
- До прикладу, наша продукція вже продається у 10 ресторанах – 7 ресторанів з Рівного, один – у Луцьку та два ресторани в районах. Відгуки тільки позитивні, - продовжує Дмитро.
Туристи на равликовій фермі у Дубенському районі – часті гості. Власники кажуть: щодня хтось приїжджає. Найчастіше – люди, які й самі хочуть займатися равликами.
- До нас дуже часто приїжджають люди подивитися, як саме вирощуються равлики. Ми всім раді, всіх консультуємо, показуємо, розповідаємо що і як влаштовано, - каже Дмитро.
Та не лише вони! Наприклад, влітку тут бували звичайні туристи, дитячі групи, представники різних ОТГ, яким презентували ферму як успішно реалізований кейс. Таку активність пов’язують також із розташуванням. Ферма побудована у туристичній зоні – Дубенський замок, Тараканівський форт, дорога на Кременець. І це теж плюс, кажуть підприємці:
- Ми поки не монетизували туристичну складову. Але маємо чимало планів на майбутнє. А саме завертати туристів і до нас, аби подивилися ферму, скуштували страви і добре провели свій час. Для цього хочемо побудувати невелике кафе, заклад, де можна відпочити, спробувати равликів. Щоправда, точно поки не знаємо, коли зможемо це реалізувати.
Надія Переходько, директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА:
- Це новий вид продукції, який сьогодні користується попитом у споживачів. У нас в області є лише кілька суб’єктів господарської діяльності, які займаються виробництвом равликів. У минулому році, коли проводили «Агрофорум - 2019», ми запрошували виробників подібної продукції з інших областей, аби пропагувати таку перспективну продукцію. Можу сказати, що равликівництво притаманне невеликим товаровиробникам, адже не потребує великих площ землі. І саме невеликі виробники, фермери, приватні підприємці можуть зацікавитися веденням бізнесу такого напрямку.
Автор: Ірина Ничипорук
Матеріал виготовлено в рамках проекту "Україна +" підготовлено у співпраці з ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Internews
