Свято вусатих та хвостатих: рівняни показали своїх домашніх улюбленців

01.03.20 , 2187 переглядів

Мало хто байдужий до грайливих і милих котиків. Ці розумні тварини люблять бути в центрі уваги та відчувати повагу та любов до себе.

В перший день весни, 1 березня, у світі традиційно святкують день кішок. Адже саме початок весни є особливим періодом для мурчиків.

В Міжнародний день котів, на прикладі власників чотирилапих, ми спробуємо довести Вам, що жити без кота - сумно. У нас є суттєві аргументи, які змусять Вас кинути усе та бігти у пошуках кота. Або ж просто ще раз цьомнути у носик свого домашнього монстрика.

Ірина Ничипорук розповідає, що киця у неї з'явилась не так давно.

"Це Єфросінья Адольфівна або просто Фрося. Адольфівна - через чорний ніс, який, кажуть, нагадує вуса Гітлера."

"З'явилася у нас нещодавно - на другий день Різдва, тому вважаємо її нашим різдвяним дивом. Ця киця насправді дивовижна, бо наче цуценя любить ловити на льоту льодяники і приносить, щоб їй кидали їх знову. Така собі кіт-пес."

А от Іванна Власюк зі своєю улюбленицею разом - вже півтора роки. Іванка говорить, кицька дуже вибаглива у їжі. Та жартома називає її, першою чотирилапою - вегетаріанкою.

"Киця породи турецька ангора. У таких котів у крові вже закладено бути слухняними і вибагливими. То так і є, якщо чесно. Вона дуже добра, але вибаглива до їжі. Це, певно, перша кицька-вегетаріанка. Так-так, наша Еля ковбасу і м’ясо не любить, виняток - печінка, а от салати - то її стихія) Зараз в неї статус мами, народила трьох дівчаток."

Розповідає свою історію й Інеса Пославська. У неї, аж дві киці - Грета та Кнопа. І дві історії їхньої зустрічі, дуже чуйні. Адже обидві, вже домашні улюблениці, раніше жили на вулиці.

"Грета - під під’їздом нявчала. Кнопа - хтось викинув у смітник кошенятком, якому було декілька днів. Небайдужі люди взяли до себе. Розмістили оголошення. Забрала до себе. Лікувала, адже одне око повноцінно не функціонує і в тваринки ослаблений імунітет"