Розвиток культури в ОТГ vs у необ`єднаних громадах на Рівненщині

Культура - одна з невід’ємних частин розвитку суспільства. Ще з давніх часів вона показувала на якому етапі розвитку знаходиться суспільство. Про що ж говорить сучасна ситуація з осередками культури на Рівненщині - читайте далі.

Завдяки децентралізації місцева влада у громадах отримала певні повноваження та ресурси. Попри це до неї перейшла і величезна відповідальність за рівень життя людей, більше того - за його підвищення, зокрема культурної сфери.

Через реформу децентралізації місцева влада мала збільшити інтерес саме до локальної культури. Бо ж підвищення ролі культурних сфер дозволяє робити з них бренд громади. А отже залучати за можливості туристичну сферу, в свою чергу це і “потягне” гроші до громади.

Крім економічно вигідних позицій, допомога культурі дозволяє зберегти місцеву ідентифікацію як громади того чи іншого населеного пункту.

Попри такі значні переваги підвищення рівня своєї громади, у той же час, це і виклик для влади, бо постали гостро питання у яком форматі мають існувати заклади культури, а це в свою чергу, стало пересторогою для сільських рад, що тільки на шляху до об’єднання.

Смизька ОТГ

У Смизі створено комунальний заклад Центру культури і дозвілля Смизької селищної ради. Його директорка Прокопчук Людмила розповідає, що на базі центру працюють два потужних колективи: зразковий дитячий оркестр “Смига” і народний ансамбль української пісні “Журавка”. Ансамбль - дорослий колектив, а оркестр - дитячий. У останньому займається більше 100 дітей, приблизно до 110 осіб. Основний склад 65 людей. А всі інші це підготовчі групи. А все тому, щоб потрапити у оркестр потрібно пройти три етапи: сопілка, підготовча і передпідготовча.

“У комунальному закладі в нас 22 працівники. До закладу входить 6 клубів, вони знаходяться у селах Мартинівка, Буща, Студянка, Миньківці, Берег та у Смизі”,- розповідає Людмила Прокопчук.

Додає, що зараз у Смизі є вільна посада на художнього керівника. Попри це робота у селищі “кипить”. Наразі працюють різні гуртки, збільшуються колективи, підключена музична школа.

- Що змінилося після об’єднання? - журналістка.

- Ми ще так, можна сказати, не дуже все зрозуміли. Воно зараз тільки напрацьовується. Ось зараз є проекти, про те що ми маємо робити ремонт центральної садиби, планується капітальний ремонт даху Будинку культури села Берег, також планується дахи всі відремонтувати у Студянці, Мартинівці та Миньківцях, - Людмила Прокопчук.

Особливо пишається тим, що усі клуби, що знаходяться у підпорядкуванні комунального закладу провели концерти на день села. На заробітну плату працівники культури не скаржаться через одну причину - мовляв, виплачують вчасно.

“У районі працівники культури не отримають вчасно зарплату. А ось15 числа ми отримали аванс, а 27-28 зарплату. Хай яка б вона не була але ми її отримаємо, звичайно, хотілося більшої, але поки і так добре, ми дякуємо, що вчасно отримуємо”, - додає директорка КЗ Центру культури та дозвілля у Смизькій ОТГ.

“Із покоління в покоління”

У Смизі працює оркестр, якому вже 45 років. Він заснований у 1973 році. У ньому грають діти з 2 класу, залучають з раннього віку дітей, і їх спочатку навчають грати на хроматичній сопілці. Потім за етапами формують колектив.

“Ми не проводимо агітації. Ось хто до нас приходить - з тими і займаємося, тобто, чисто самодіяльно. Тримається це все на тому, що у нас добре налагоджена співпраця, старші відповідають за менших”, - Василь Гайдайчук, керівник зразкового дитячого оркестру “Смига”.

А ось щодо інструментів, то тут Василь Гайдайчук запевняє, що стараються максимально зберегти їх. Та як би не старалась - все одно воно втрачає сценічний вигляд. Тому за кошти громади, а також обласної адміністрації дали нове дихання і закупили нові інструменти.

- Чим ви пишаєтеся особливо? - журналістка.

- Тим, що оркестр отримав звання зразкового. Географія у нас дуже широка (посміхається). До прикладу, у столиці ми вже у всіх концертних залах виступили, крім оперного, щоправда. Маємо концерти усією Україною і навіть за її межами, а це у Болгарії, Польщі, Латвії. 

Городоцька сільська рада

А ось у Городку нещодавно відремонтували місцевий будинок культури, який працює вже з 1955 року.

Заклад складається з:

• глядацької зали;
• приміщень для гурткової роботи;
• музейної кімнати «Із бабусиної скрині»;
• кімнати спортивних тренажерів;
• дитячого спортивного майданчика.

Найчастіше працівники будинку культури проводять урочисті заходи та концертні програми. Одним із пріоритетних напрямків є підтримка культури села, розповідає керівниця закладу Тетяна Зайчук.

“У клубному закладі функціонують різні клубні формування. А це зразковий фольклорний ансамбль «Намисто», жіночий ансамбль української народної пісні «Берегиня»,ансамбль патріотичної пісні «Городоцька сотня», ансамбль народної музики «Троїсті музики», дитячий духовий оркестр «Вишнева гора», дитячий вокальний гурт «Вишнева гірка»”, - розповідає Тетяна Зайчук.

Білокриницька сільська рада

Будинок культури заснований у 1985 році.  Впродовж 2017-2018 років за кошт місцевої сільської ради зробили капітальний ремонт. Проте на цьому не планують зупинятися.

“Була збудована окремо діюча котельня на твердому паливі, зроблений благоустрій території. де в майбутньому плануємо озеленити нашу паркову зону. Також на даний момент ремонтні роботи в підвалі”, - Нестерчук Оксана.

Нестерчук Оксана - директорка Білокриницького  будинку культури.

На базі будинку культури функціонують такі колективи та гуртки: «Художнє слово», вокальний (Криниченька, тріо Горлиця) та вокально-інструментальний гурток, спортивно-оздоровчий клуб “Білокриницький”, хореографічні гуртки "Зіронька", "Краплинка", "Віват Данс".

Саме художні та творчі колективи Будинку культури постійно проводять різноманітні свята та масові заходи у Білій Криниці.

 Авторка: Іванна Власюк