Під час Другої світової війни окупаційна німецька влада утворила рейхскомісаріат "Україна". Столицею рейхскомісаріату стало місто Рівне . Тут зосередились основні адміністративні та тилові установи, що діяли на території тимчасово окупованої України. Керував рейхскомісаріатом Еріх Кох.
За словами історика Ігоря Марчука, для німців Рівне вважалось комфортним містом.
Дивіться також: Життя за окупації: яким було Рівне за часів німецького панування? (ВІДЕО)
"Звичайно, німці виходили зі своєї військової логіки. Для них територія України розглядалася просто, як територія для подальшого розвитку колонізації Третім Рейхом, для економічної експлуатації. ля німців це були більш прагматичні розрахунки. Вони, наприклад, будували ставку Гітлера під Вінницею, а Рівне було проміжним пунктом на території західної України. Окрім того, тут, напевно, хоча б частина населення лояльніше ставились до німців, в той час аніж центральна чи східна Україна. По-друге, Рівне було маленьким містом в той час. Було 40-тисячне населення. Окрім того, більша половина це були євреї, яких практично винищили майже всіх восени 1941 року. Тобто, звільнилося багато будинків. Рівне знаходилося поблизу залізничного вузла "Здолбунів" і тут була залізниця. Окрім того, йшла дорога на Житомир та Київ. Через те, очевидно, було призначено в той час бути адміністративним центром рейхскомісаріату "Україна", - говорить Ігор Марчук.
Рейхскомісаріат "Україна" об’єднував майже всю територію УРСР, за винятком "дистрикту Галичина" у складі так званої польської Генеральної Губернії, губернаторств "Бессарабія" (з центром у Кишиневі), "Буковина"(Чернівці) і "Трансністрія" (Тирасполь, а потім Одеса).
Життя рівнян за окупації німцями:
До складу РКУ увійшли території Рівне нської, Луцької, Кам'янець-Подільської, Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Миколаївської, Кропивницької, Дніпропетровської, Запорізької областей УРСР та південні райони Пінської, Брестської та Поліської областей БРСР.
З осені 1941 року у приміщенні, в якому зараз знаходиться краєзнавчий музей - базувалась головна адміністративна будівля рейхскомісаріату. Територію резиденції було обнесено парканом з колючим дротом. Навколо стояли вежі. Окрім того, було облаштовано контрольно-пропускний пункт з шлагбаумом. Вхід на територію резиденції був виключно за спецпропусками.
Біля адмінбудівлі знаходився бункер, який пов'язують з Еріхом Кохом.
Місто Рівне було визволене 2 лютого 1944 року у наслідок проведення Червоною армією Рівне нсько-Луцької військової операції. Це була наступальна операція 1-го Українського фронту. Тривала вона з 27 січня по 11 лютого 1944 року. Втім, ця сторінка історії міста Рівне назавжди залишиться в пам’яті очевидців та прийдешніх поколінь.