Герої - не вмирають. Вони назавжди закарбуються на сторінках історії та у наших серцях. На жаль, щороку їх меншає. Наші журналісти завітали до деяких ветеранів у гості.

Невелика та доглянута хатинка у Здолбунові. Тут живе Григорій Васильченко, йому 94 і він ветеран Другої Світової Війни.

Ну під час війни призвали на танкіста, танкістом не вийшло, просив начальника штабу, щоб на шофера, також не дали, був писарем в замполіта. Так писав, на машинці печатав, краще машиніста, - розповідає ветеран війни Григорій Васильченко.

Чоловіка призвали служити, коли він був у 8 класі, розповідає що 9 та 10 клас закінчив уже в армії СРСР. За час служби отримав чимало нагород, однак, найвизначніша - Орден Червоної Зірки. Зараз чоловік живе сам, дружина померла, а діти - двоє синів теж були військовослужбовцями, зараз на пенсії. Григорій Васильченко родом з Луганської області.

Ну зараз зайнята моя родина, окупантами російськими, - говорить ветеран. 

До дня пам'яті та примирення, військовослужбовці ОК "Захід" вітали учасників Другої Світової Війни. Їх на Рівне нщині залишилося 11.

Мені 17 років було, я в школі вчився в 44 році. Я солдатом був, я там і офіцером став у Китаї після війни. 18 років було, ну вийшло так, - поділився ветеран війни Григорій Калініченко.

Побратими чоловіка померли, залишилися лиш в пам'яті та на фотографіях. Живе Григорій Калініченко сам, діти роз'їхалися, а дружина померла 11 років тому. Пам'яткою про кохану для ветерана є лікер, який вона подарувала йому на День захисника Вітчизни. Чоловік додає, надзвичайно приємно, що про нього пам'ятають і й досі вітають із днем пам'яті та перемоги.
 

Дивіться також: Цьогоріч на мітинг реквієм прийшли тисячі рівнян (ВІДЕО)

Будьте з нами: Telеgram Facebook Youtube Instagram Viber