Не дуже впевнено кажуть кухарі Великожитинської гімназії. Щодня тут працюють у посиленому режимі.
Та щоб поїсти, діти змушені спочатку одягнутися, вийти зі школи та обігнути приміщення. І їсти або одягненими, або ж десь скласти верхній одяг у цьому куцому приміщенні, яке пристосували для їдальні. Та й та - замаленька, аби всіх нагодувати за раз.
Те ж саме дітям потрібно робити, аби дістатися до спортзалу.
Бігають школярі і в туалет надворі, бо у приміщенні школи їх - один на всіх. І той не завжди вільний. Бібліотека чи теплі внутрішні вбиральні? У школі обрали останнє, переселивши бібліотеку у приміщення на іншому кінці села. На її місці облаштовують зручності для дітей. Та хоч як не стараються переплановувати та ущільнюватися, - повністю незручностей позбутися не можуть.
"Ми маємо певний дискомфорт, мусимо співпрацювати разом. Оскільки тут і кімната школяра, і кабінет психолога, і тут так само можуть проводитись уроки, тому що це не типове приміщення, можуть проводитись репетиції, всілякі заходи, оскільки це моя робота. Тому ми маємо певний дискомфорт в роботі, тому що важко поєднати всі ці аспекти разом, всі ці форми роботи разом."
А все тому, що насправді не школа це. Це будувався раніше гуртожиток колгоспу "Зірка". Який пізніше пристосували до потреб школи. Відкрито було в 1974 році.
Кількість дітей постійно збільшується. Раніше було від 150-ти, зараз 226.
Це при тому, що приміщення розраховане на 160 учнів. В Олександра - двоє синів. Менший ще поки в садочок ходить. Та з огляду на цьогорічну ситуацію, батько вже хвилюється, у яких умовах вчитиметься молодшенький.
Було питання з розміщенням двох класів. По-перше, вперше за ввесь час набрали два перших класи, відповідно, потрібно було ще одне приміщення. А приміщень - катма. Доводиться дітям у дві зміни ходити.
"Це не зручно. Потрібно, щоб дружина залишалася вдома, вона не може буть задіяна ніде на роботі, тому що треба постійно - одного відправили, потрібно чекать другого. Другого відправили - приходить перший. Цілий день зайняті тим, що зустрічаєм і проводжаєм дітей в школу."
Та не лише місцеві у ліцеї навчаються.
Будівля настільки мала, що у цьому вузькому коридорі не можливо встановити шафки для одягу, бо інакше ніяк буде пройти.
Проте вони за ці 45 років існування школи для чиновників не стали аргументом, аби діти навчалися, а вчителі навчали - у гідних умовах. Місцеві мешканці кажуть, вже розробляли кілька проектів школи - та віз і нині там. В районному відділі освіти кажуть - не все так просто.
А над проектом нової школи працюють чотири роки. Він має спочатку пройти експертизу, після цього лиш зможуть приступати до будівництва. Але процес зупинився вже на першому етапі, і знову - через зміни у законодавстві. Що не лише процес сповільнює, але й в копієчку влітає.
Читайте також: Рівне нські гімнастки перемогли на Міжнародному турнірі
Вміщатиме вона вдвічі більше - 300 учнів. Після експертизи проект віддадуть управлінню капітального будівництва Рівне нської облдержадміністрації, аби ті провели тендер і визначили, хто будуватиме. Але й це ще не все. Бо таких грошей ні в області, ні в районі, ні тим більше - в ОТГ - нема
Цей проект буде винесений на конкурс проектів на Державний фонд регіонального розвитку. Не менше 10-ти відсотків місцевий бюджет має фінансувати даний проект, тобто мова йде про 14 мільйонів. Решту, а це - 126 мільйонів, виділять із Держфонду енергоефективності. Відтак, у школі буде не тільки просторіше.
Будуть комп`ютерні класи, спортивні майданчики, спортивний зал і всі повністю навальні кабінети, і всі повністю навчальні кабінети, які необхідні для загальноосвітнього закладу.
Крім цього, школа стане зручною для дітей з особливими освітніми потребами. Якщо ж остання експертиза пройде вдало
Експертиза буде проведена комплексна, не тільки в Рівному, а й у Львові, і в Києві
Втілення проекту грішми підтримає Фонд енергоефективності, Великожитинська гімназія набуде ось такого вигляду у 2023 році. Принаймні, так обіцяють чиновники.
