"Бути кінологом – не проста справа, але мені це подобається!"
Рита Семенчук три роки працює кінологинею у Кінологічному центрі при ГУНП у Рівне нській області. Серед спеціалістів, які виїздять на виклики з собаками, вона – єдина жінка. Розповідає, що робота кінолога нелегка і навіть небезпечна, проте любить її всім серцем, як і своїх підопічних – собак.
Народилася Рита в с.Золотолин Костопільського району Рівне нської області. Каже, що її завжди цікавили чоловічі заняття.
З дитинства мої захоплення не дуже змінилися. Як і тоді, я й зараз полюбляю сходити на полювання чи порибалити. Ці типово чоловічі захоплення вплинули на мій характер - мені легко бути у чоловічому колективі.
"З усіх дівчат, які брали участь у конкурсі на посаду кінолога, пройшла лише я"
Де тільки я не працювала, поки знайшла дійсно свою професію. Перед приходом в поліцію, я працювала продавцем у магазині, діловодом в школі. На нинішню посаду молодшого інспектора-кінолога в кінологічний центр я потрапила по конкурсу, який був досить важким. З усіх дівчат, які тоді брали у ньому участь, пройшла лише я.
Рита розповідає, що працювати кінологом було її особистим бажанням. Раніше жінка часто стикалася з собаками. В основному, це були мисливські собаки.
Було страшно починати працювати, але лише через те, що трішки не так собі уявляла цю професію. З часом ставало все легше. Зараз я вже маю більше знань, потрібних для кінолога та стала набагато впевненішою у собі. А цю якість повинні мати усі кінологи, бо собака завжди відчуває, наскільки ти впевнений у своїх діях та вказівках.
"До собак потрібен особливий підхід, які і до людей"
Жінка ділиться, що працювати з собаками важко. До кожного підхід може бути різний. Якийсь собака любить більше погратися, якийсь – поїсти, іншому просто потрібно більше уваги. Чималих зусиль потрібно докласти, щоб собака звик до кінолога, довіряв йому і показував хороші результати роботи.
Чи були на роботі небезпечні випадки?
Небезпечні випадки у моїй роботі, звісно, були, є і будуть. Хочу вам сказати, що жінок-кінологів дуже мало. У нас в кінологічному центрі разом зі мною працює три жінки. Одна з них – кухар, інша – інспектор, яка займається більше аналітичною роботою. А з тих, хто виїжджає на виклики, бере участь у розслідуваннях – лише одна я. Головна причина цього – небезпека, не усі жінки можуть працювати на посаді кінолога.
Хоч серед кінологів жінок небагато, але серед собак-вихованців Рити майже усі дівчата. Її чотирилапі улюблениці і колеги – Гайтана, Лінда, Бада і Бакс.
Наразі, я працюю більше у напрямку пошуку наркотичних речовин і прекурсорів з власною службовою собакою породи англійський кокер-спаніель по кличці Бакс. Маю ще одну собаку у роботі на цьому ж напрямку, яка зараз перебуває на початкових стадіях дресирування. Звати її Лінда, це російський спаніель. Працювала також із німецькою вівчаркою з розшуку, яку звуть Бада. З нею я проходила першопочаткову підготовку в Житомирі. На даний момент маю ще 2-місячну німецьку вівчарку Гайтану, яка росте не по днях, а по годинах. Що чи кого вона буде шукати ще не знаю, адже про її робочі якості знатиму, коли випробуємо її. Тоді й вирішимо, з яким напрямком роботи вона впорається краще.
Що найскладніше у роботі кінолога?
Найскладніше у моїй роботі – це дресирування собак. Буває, нерви просто здають, тоді потрібно себе стримувати, перелаштовуватися і знову приступати до роботи. Складно також буває і на викликах, коли є робота з наркотиками чи вибухівкою. Та попри усі складнощі, я люблю проводити час з собаками, навчати їх, розмовляти з ними. Чим більше часу ти проводиш з собакою, тим більше ти його розумієш, тим більше він довіряє тобі.
"Мені легше працювати з собаками, ніж з людьми"
Вони, хоч і не говорять, але інколи одним лише поглядом можуть висловити думку і навіть підтримати, коли це потрібно. З людьми інколи складніше знайти спільну мову.
У мене є золоте правило: я ніколи не починаю займатися з собакою, навіть не виводжу їх з вольєру, якщо у мене поганий настрій. Мій внутрішній стан дуже передається собакам, вони все відчувають, тому для мене дуже важливо не починати роботу у поганому гуморі, з якимись переживаннями чи поганими думками. Тоді нічого не вийде.
У мене є золоте правило: я ніколи не починаю займатися з собакою, навіть не виводжу їх з вольєру, якщо у мене поганий настрій. Мій внутрішній стан дуже передається собакам, вони все відчувають, тому для мене дуже важливо не починати роботу у поганому гуморі, з якимись переживаннями чи поганими думками. Тоді нічого не вийде.
Щоб навчити собаку до виконання потрібних команд, потрібно чимало часу і наполегливої роботи кінолога.
Все залежить від породи, віку та складності виконання завдання. Ось, наприклад, команда «лежати» для собаки простіша і вона не вимагає значних зусиль, а от команда «стояти» дається значно важче тому, що тут навантаження вже йде на м'язи. Ще я переконалась - у цьому свою роль відіграє і стать собак. Дівчатка більш слухняні.
Рита розповідає, що є різниця у дресируванні для різних напрямків. Для прикладу, навчити собаку шукати зброю і вибухівку складніше, ніж наркотики. При знаходженні вибухових речовин тварина має чітко вказувати на наявність таких предметів, без зайвих рухів. Собака має бути сконцентрованим, аби не спровокувати вибух. Що стосується пошуку наркотиків, то тут все простіше, адже собаці дозволяється і гавкати, і дряпати, і сидіти чи лежати. Тобто поведінка може бути активною, коли собака щось знайшла, а ось у випадку з вибухівкою такі моменти недопустимі.
Де черпаєте натхнення для такої непростої роботи?
Натхнення черпаю від доньки. Радію її новим вмінням, новим знанням та досягненням. Мої батьки живуть далеко в селі, тож інколи доводиться брати донечку з собою на роботу. Часто ми разом ходимо на заходи, де я працюю з дітками, розповідаю, як поводитися з собаками, особливо з безпритульними.
?І робота мене також надихає, особливо тоді, коли бачу її результати. Мене надихає, коли собаки слухаються і ми разом досягаємо цілей, це змушує рухатися далі, вивчати з ним щось нове і вдосконалюватися.
?І робота мене також надихає, особливо тоді, коли бачу її результати. Мене надихає, коли собаки слухаються і ми разом досягаємо цілей, це змушує рухатися далі, вивчати з ним щось нове і вдосконалюватися.
Це важка, клопітка, нервова, і, в якійсь мірі, брудна робота. А ще досить небезпечна і потребує значної витривалості і стресостійкості. Я працюю кінологом, бо мені це дійсно подобається. Це головне у будь-якій роботі. Мене не лякають труднощі.
"Я між чоловіками-колегами вже "свій пацан"
Маю визнати, що спочатку колеги-чоловіки сприймали мене, як слабку і беззахисну жінку. Та я показала, що зовсім не така. Довела це своєю наполегливістю та відповідальністю, своїм підходом до роботи. Зараз вони сприймають мене зовсім по-іншому. Якщо треба - і підтримають, і допоможуть. Я між ними вже "свій пацан".
Рита розповідає, що мріє про закінчення війни і закінчення пандемії. Щоб Covid-19 зник так само швидко, як він і з’явився. Жінка каже, що з його появою значно збільшилося роботи і зросло навантаження. Тому боїться наражати на небезпеку дитину, адже на роботі доводиться контактувати з великою кількістю людей.
Ми усі сподіваємось, що пандемія таки закінчиться і чекаємо покращення ситуації. А Риті щиро бажаємо нових досягнень у професії та житті.
Ми усі сподіваємось, що пандемія таки закінчиться і чекаємо покращення ситуації. А Риті щиро бажаємо нових досягнень у професії та житті.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website