- Розкажи, будь ласка, про свою хворобу.
- Я вже народилася такою. Моя хвороба по простому- це відсутність очного яблука. Тобто в мене в очах стоять протези. Ну, вже 21 рік я з цим живу. Якихось складних операцій не було, лише замінювали протези, бо організм росте і відповідно вони мають бути більші.
- Чи важко ходити нашим містом?
- Стараюся ходити без супроводу. Інколи якісь перешкоди бувають на тротуарі. Наприклад: там машини, але я просто не звертаю на це уваги. Знаю що машини є ну обійшла. Або наприклад зайшла бо щось, стукнулася ну і посміялася з себе, думаю ото вже, і пішла далі. Я над цим не зациклююся.
- Що тобі вдається найважче?
- Найважче читати, книжок шрифтом Брайля мало. Переважно слухаю книжки. Коли одногрупники надсилають фото домашнього завдання, спеціальна програма, яка мені розшифровує текст, інколи не бачить картинку. Тому доводиться просити допомоги, аби хтось мені прочитав вміст. Також не люблю готівку, стараюся розраховуватися карткою. Бо на дотик не всі гроші розрізняю.
- А найбільше подобається
- Люблю дивитися фільми та футбол. Хоч нічого не бачу, однак я все собі уявляю. Особливо подобається мені фантастика. Там такі круті спецефекти!
- Які твої головні цілі та мрії?
Насправді життя таке прекрасне. Насправді треба жити не звертаючи увагу на якісь -там певні проблеми які там виникають. Потім раз-раз і їх уже немає. Тобто треба жити і просто насолоджуватися життям. Якщо говорити про певні такі мрії - це стати хорошим психологом, тому-що я навчаюся на психолога, стати чемпіонкою світу бо я займаюся спортом і вийти добре заміж...
