Сьогодні, 28 серпня, відбувся мітинг-реквієм, присвячений памяті загиблим євреям Сарненського гетто, котрі були розстріляні нацистами 26-28 серпня 1942 року на околиці міста Сарни.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти та каміння до могил розстріляних. Серед присутніх були заступник голови райдержадміністрації Наталія Параниця, заступник міського голови Віктор Хомич, керуючий справами міськвиконкому Віктор Бахно, депутати міської ради Василь Кушнір і Катерина Павлуш, представники єврейської громади та жителі міста Сарни.

Історична довідка.

У квітні 1942 р. німецька влада видала новий наказ: протягом 15 днів створити гетто, куди зігнали все єврейське населення міста Сарни, навколишніх сіл та ближніх районів. Гетто було огороджене двома огорожами з колючого дроту, які знаходилися на відстані 1 м один від одного. Було створено загін єврейської поліції, на чолі якої керував комендант Марголіс. Їхня місія полягала в тому, щоб підтримувати порядок, стояти біля воріт, не дозволяти євреям виходити в місто, а також не дозволяти українцям та полякам входити в його межі. Євреям було дозволено вийти з гетто тільки через ворота для виконання певної роботи, відповідно до спеціального дозволу коменданта поліції. Перша вимога нацистської влади полягала в тому, що всі євреї повинні носити білі пов’язки на правій руці, із зображеною Зіркою Давида.

Євреї перебували в гетто з квітня по серпень 1942 р. 26-28 серпня 1942 р. розпочалися страшні дні ліквідації гетто. Люди розуміли, що це були останні дні їхнього життя. Євреїв виводили окремими групами і розстрілювали на цьому місті. Голокост, який випав на гірку долю єврейського народу в Європі в роки нацистської окупації, знищив дві третини населення Сарненщини.

В ці серпневі дні відбулися, одні з найбільш трагічних подій в історії нашого міста – це чорна сторінка нашої історії. Це не лише трагедія єврейського народу, а й трагедія Сарн та нашої країни. Тисячі невинних людей були вбиті лише за те, що вони були євреями. На жаль, ми ніколи не дізнаємося, яким би було наше місто, аби ці люди залишилися живими, о тисячі талановитих людей, які б могли розвивати його, були знищені. Нашим обов’язком є зберігати пам’ять про ці події і передавати її наступним поколінням.

Про це повідомляє Сарненський історико-етнографічний музей