Популярність сонячної енергії – найчистішої, найпотужнішої та найдоступнішої з усіх видів відновлюваних джерел енергії – постійно зростає в Україні, Молдові та Грузії. Хоча спочатку використання сонячної енергії зводилося до нагрівання води, пізніше вона також стала джерелом електроенергії.
З одеситом Борисом Афанасьєвим, професором університету, ми зустрілися біля пам’ятника Хосе де Рібасу – адміралу, який заснував Одесу. В декількох метрах від пам’ятника, на даху будинку на вулиці Леха Качиньського, професор показав нам приклад використання сонячних панелей. За технічної підтримки професора Афанасьєва аналогічними системами також оснащені декілька багатоквартирних будинків та комерційних будівель в Одесі.
“По-перше, сонячна енергія може використовуватися для нагрівання води. Таким чином, ми можемо зменшити наші витрати на електроенергію майже на 70%. По-друге, встановлення фотоелектричних панелей також дозволить нам виробляти електричну енергію. Завдяки сонячній енергії ми можемо зменшити споживання електроенергії у наших будинках на початку та наприкінці опалювального сезону», – пояснює професор Афанасьєв. На думку експерта, сонячні енергосистеми стають дедалі доступнішими, а вартість їхнього встановлення відшкодовується всього за кілька років.
Борис Афанасьєв, професор, винахідник
Неподалік від берега Чорного моря знаходиться сучасний житловий комплекс, який частково забезпечується сонячною енергією. Спеціальна система була встановлена сім років тому на замовлення адміністрації комплексу. Сонячні панелі, змонтовані двома рівнями на площі 160 м2, ідеально відповідають архітектурному стилю будівлі.
Фактично, домовласники в Україні можуть перетворити свої будинки на “грошові фабрики”, встановивши сонячні батареї та користуючись пільговим “зеленим” тарифом.
Проте сонячні панелі все ще досить дорогі, далеко не кожен наважується їх встановлювати. З метою заохочення та інформування про переваги таких проектів, в Одесі стартувала інтернет-платформа Odessasolar.org. Користувачі платформи можуть безкоштовно розрахувати вартість встановлення сонячної енергетичної установки на будь-який багатоквартирний будинок: ціну необхідного обладнання, потужність продукованої енергії, а також період відшкодування.
Сонячна енергія може успішно використовуватися на території всієї України, оскільки середньорічний потенціал сонячної енергії тут досить високий – 1235 кВт·год/м2. Для порівняння, потенціал сонячної енергії в Німеччині становить 1000 кВт·год/м2, а в Польщі – 1080 кВт·год/м2.
Середньовічний замок, розташований в Ахалціхе, адміністративному центрі регіону Самцхе-Джавахеті, приваблює сотні тисяч відвідувачів як із Грузії, так і з-за кордону. На семи гектарах розташовані мечеть, мінарет, синагога, християнська церква, палац князів Джакелі, музей та фортеця. Місто Ахалціхе, що знаходиться на висоті 1000 м. над рівнем моря, було засноване у ІХ столітті і спочатку називалося Ломіса.
Розташоване на перехресті найважливіших регіональних доріг, а також трас, які ведуть з Туреччини та Вірменії, місто стало ще привабливішим після реконструкції фортеці Рабат в 2012 році. Ця споруда, яка стала візитною карткою міста, перетворилася на вражаюче світлове шоу.
Ця перлина архітектури зачаровує не тільки протягом дня, але і вночі, коли фортецю освітлюють з усіх боків. Очевидно, це візуальне диво коштувало місту досить дорого, і влада потурбувалася про зменшення витрат на забезпечення фортеці електроенергією. Заощадження стали можливими завдяки проектам, реалізованим після приєднання Ахалціхе до «Європейської угоди мерів щодо клімату та енергії» в 2013 році. Зокрема влада Ахалціхе взяла на себе зобов’язання скоротити викиди CO2 до 2020 року щонайменше на 20%. Також був ухвалений «План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату», який включає в себе заходи в сфері транспорту, будівництва та вуличного освітлення.
У 2015 році здійснили оцінку витрат на освітлення фортеці та пов’язаних з нею об’єктів, після чого експерти порадили підвищити енергоефективність шляхом заміни звичайних ламп на енергозберігаючі. Також нещодавно була встановлена система сонячних панелей, яка, за словами Нугзарі Татешвілі, активіста з питань захисту навколишнього середовища, складається зі 100 фотоелектричних панелей розміром два метри кожна.
Нугзарі Татешвілі, голова Центру соціального розвитку Ахалціхе
Таким чином, сонячна енергія, накопичена протягом дня, використовується для освітлення фортеці Рабат вночі. “Готелі, ресторани та інші об’єкти комплексу підключені до загальної енергосистеми, але для освітлення самої фортеці використовується енергія, яку забезпечують сонячні панелі”, – пояснює Нугзарі Татешвілі. Щорічна економія оцінюється в 246 874 кВт/год, що становить 59 250 ларі (близько 19 000 євро).
Всі лампи, що освітлювали мури фортеці, були замінені на енергозберігаючі світлодіодні. Енергоефективне освітлення також охоплює всю територію міста, яке включає 95 основних вулиць, бічні вулиці, провулки та магістралі загальною довжиною 52 км.
Під час нашого візиту дві вулиці ще потребували оновлення системи освітлення. В нічний час Ахалціхе і фортеця Рабат справляють казкове враження.
У супроводі Нугзарі Татешвілі ми продовжили нашу подорож до Ацкурі. Він запропонував запинитися в гостьовому будинку Ніко та Георгія поблизу входу до Національного парку Боржомі-Харагаулі. Вибір місця не був випадковим, адже протягом трьох років гаряча вода для потреб готелю забезпечується сонячним колектором, встановленим на даху суміжної будівлі. Колектор механічно обертається кілька разів на день за рухом сонця. Це дозволяє нагрівати близько 500 літрів води для використання відвідувачами та персоналом гостьового будинку.
Водонагрівальна установка була побудована власниками після того, як вони отримали теоретичну та практичну підготовку, надану грузинською неурядовою організацією – Центром соціального розвитку Ахалціхе – в рамках регіонального проекту CLEEN («Енергоефективність: створення коаліцій на місцях»). В рамках проекту CLEEN у Грузії, Молдові та Вірменії було встановлено понад 700 сонячних колекторів і залучено понад 30 організацій з країн-учасниць проекту.
Для студентів духовної школи Св. Єлизавети міста Єдинці на півночі Молдови гаряча вода більше не є розкішшю. Минулого року за підтримки проекту CLEEN та завдяки співфінансуванню, наданому Програмою малих грантів Глобального екологічного фонду (GEF SGP) у Молдові, на даху закладу було встановлено сонячний колектор.
Нове обладнання дозволило встановити дві душові кабіни в гуртожитку. Тепер гаряча вода використовується 18 студентами для особистої гігієни, а також для кухні. У цьому навчальному закладі, що забезпечує безкоштовну освіту, проживання та харчування і поєднує вивчення гуманітарних наук та богослов’я, навчаються студенти з соціально вразливих сімей.
Переваги використання сонячного колектора переконали студентів взяти участь у регіональному конкурсі малих грантів серед студентів та молоді. Конкурс був організований громадською організацією “Співпраця” (“Colobarare”) з метою втілення інноваційних проектів для підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії у громадах та навчальних закладах.
Студенти духовної школи Св. Єлизавети виграли конкурс та отримали грант у розмірі 20 000 молдавських лей (близько 1000 євро) для теплоізоляції північних стін гуртожитку. Ініціатива була підтримана місцевими парафіянами, які, в свою чергу, зібрали та пожертвували гроші на термоізоляцію всіх зовнішніх стін гуртожитку.
Вже протягом декількох років керівництво духовної школи мріє про встановлення вітрової турбіни як джерела електроенергії. На жаль, хоча вони й подали заявки на кілька грантів, жодної підтримки цей проект поки що не отримав.
Потенціал сонячної енергетики Республіки Молдова сприяє розгортанню на її території масштабних проектів. Прикладом цього може бути парк фотоелектричних панелей у Страшенах, яким керує французький інвестор Франк Ле Борн. Загальна потужність парку складає 333 кВт, а електроенергія з нього постачається в національну енергомережу за тарифом 1,9 лей / кВт (0,09 євро / кВт).
На думку експертів, весь світ до 2050 року перейде на відновлювані джерела енергії. І це не туманні перспективи, а необхідність для досягнення основної мети Паризької угоди про клімат, а саме –стримати підвищення глобальної температури до 2050 року на рівні до 2 ˚С. Якщо країни не почнуть займатися питанням охорони довкілля, температура на Землі може піднятися на 3,7-4,8°С до 2100 року, що призведе до незворотних наслідків для навколишнього середовища.
Для Молдови, Грузії та України перехід на відновлювані джерела енергії означає не лише зменшення залежності від імпортованої електроенергії, а й переваги для екології, громадського здоров’я та створення нових робочих місць.
