Нові подарунки від Міністерства освіти і науки. Для когось, вони стануть втішними, а для когось зовсім ні. Мова йде про зовнішнє незалежне оцінювання. Одним з ключових завдань для системи вищої освіти України є підвищення рейтингових показників якості освіти. Адже не секрет, що кваліфікований фахівець завжди затребуваний на ринку праці. Аби відібрати кращих з кращих та підтвердити рівень їх знань, ще у далекому 2007 МОН зобов`язало усіх випускників складати ЗНО. Тоді – це був шок для більшості учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Та згодом пройти випробування – стало звичною справою. Але міністерство на цьому не зупинилося. Вже у 2017 році усі випускники-бакалаври за спеціальністю «Право» аби вступити на магістратуру складали ЗНО. Порядок та основні процедури проведення вступного випробування затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 11.04.2017 №579.
«Ми не знали, що нас чекало взагалі. Ми йшли з одною думкою, вийшло зовсім третє. Здавати ЗНО важко, потрібно готуватися. Нам так випало, що ми не знали по чому і як готуватися, тому що нам говорили, що вона має бути, потім - що його не буде», - розповідає Вікторія Бондарчук, студентка
Та аби скласти тести студентам довелося добряче помізкувати. Адже завдання складалися з трьох блоків: перший блок – тест загальних навчальних правничих компетентностей (ТЗНПК), що включає тестування таких компетентностей: аналітичне мислення; критичне мислення, логічне мислення;
другий блок – тест із шести базових юридичних (правничих) дисциплін, що включає конституційне право, адміністративне право, цивільне право, цивільне процесуальне право, кримінальне право, кримінальне процесуальне право;
третій блок – тест з іноземної мови
Та найважче, як стверджують самі ж студенти, було справитися із першим та останнім блоком. Адже завдання були далеко непростими. Та й у виші саме цим дисциплінам приділяли менше уваги.
«Важкі предмети були у плані логіки й англійської мови. Тому що ми її йшли здавати, думали, що англійська буде початковий рівень, розмовний, а вийшло, що була за професійним стандартом. Було важко зрозуміти, що від нас хочуть. І логіка, можна сказати, що її не було. Вона була потокова на першому курсі. Її треба удосконалювати», - Вікторія Бондарчук, студентка.
Та з думкою студентів фахівці Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, не погоджуються, стверджують - завдання з англійської мови були не складними.
«Які можуть бути проблеми, якщо вони минулого року здавали за тестами випускників шкіл. Мене наприклад обурює , що вони після бакалавра здають за тими самими тестами. То що їх за 4 роки вчили у вузі», - Лариса Середяк, директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.
Можливо, ЗНО – це шлях до відбору та підготовки кваліфікованих фахівців, своєї справи. Та до цього процесу потрібно підходити відповідально та ретельно. Адже цьогоріч частина майбутніх правознавців, не склавши ЗНО назавжди попрощалися із своєю мрією стати слугою Феміди. А найбільш несправедливим є те що, після проходження тестів, частину з них ліквідували. Начебто, вони були сформовані неправильно.
«Проходить сесія і з'являються протоколи правильних відповідей і у них написано умовно, 14-15 питання скасовуємо тому що воно некоректно сформовано, як це так. Готувала ціла комісія, а вийшов не такий результат», - Андрій Матвійчук, декан юридичного факультету.
Нині думки з приводу, такого випробування різняться, адже більшість бакалаврів не були готовими до таких нововведень. І крім того, витративши свій час, енергію та знання, деякі із завдань – просто ліквідували. Ось , який шлях перевірки знань студентів-бакалаврів вбачає один із деканів рівненського вишу.
«Треба було на мою думку провести загальнонаціональну сесію з теорії держави і права, потім з конституційного права, потім з галузевих дисциплін і вже за 4 роки підготувати студентів до того, що вони мають складати ЗНО для вступу на магістратуру» - Андрій Матвійчук, декан юридичного факультету
Та це тільки капля в морі, хоча, можливо, колись до порад і прислухаються. Загалом відбір на магістратуру за спеціальністю "Право" із застосуванням ЗНО стане одним із інструментів для вирішення запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з окремих спеціальностей у 2019-2020 роках – сподіваються в МОН. Цього року продовжується вступ на магістратуру спеціальності "Право", "Міжнародне право", "Міжнародні відносини". Також проходитиме експеримент для вступу за результатами ЗНО з іноземних мов на спеціальності галузей знань: гуманітарні науки (філософія, культурологія, релігієзнавство, історія й археологія), крім філології, соціальні та поведінкові (економіка, політологія, психологія, соціологія), журналістика, сфера обслуговування (готельно-ресторанна справа й туризм).
Реєстрація вступників для участі в єдиному фаховому вступному випробуванні здійснюється Приймальною комісією вищого навчального закладу за допомогою спеціального сервісу, розробленого Українським центром оцінювання якості освіти. Доступ до сервісу здійснюється за логіном та паролем, отриманим від регіонального центру оцінювання якості освіти. Щоб зареєструватися для проходження єдиного фахового вступного випробування вступник має звернутися до одного з вищих навчальних закладів, у якому бажає взяти участь у конкурсному відборі. Учасник уважається зареєстрованим для проходження єдиного фахового вступного випробування після отримання екзаменаційного листка. Для зареєстрованих учасників на сайті Українського центру створено інформаційну сторінку – «Кабінет вступника-магістра». Доступ до неї здійснюватиметься за номером екзаменаційного листка та PIN-кодом, указаним у ньому. Також під час реєстрації вступник має вказати назву населеного пункту, у якому він бажає скласти єдине фахове вступне випробування. Вибір міста проходження єдиного фахового вступного випробування не залежить від місця розташування вищого навчального закладу, у якому вступник реєструється.
Пункти тестування створюватимуться в обласних центрах. У яких формах відбуватимуться тестування і з права, і з іноземних мов, достеменно не відомо. У центрі обіцяють повідомити про це майбутніх магістрів упродовж грудня. Проте вже відомі дати реєстрації й проведення незалежного оцінювання: кожен охочий може знайти їх в Умовах прийому на навчання до вишів у 2018 році. Так, реєстрація для складання єдиного фахового вступного іспиту з іноземної починається 14 травня й закінчується о 18.00 5 червня 2018 року. У ці самі терміни триватиме реєстрація електронних кабінетів вступників. Основна сесія ЗНО з іноземної відбудеться 11 липня, зокрема й для юристів. Фахове випробування з права заплановано на 13 липня наступного року.
Та крім бакалаврів «сюрпризи» чекають на другокурсників вищих навчальних закладів І-ІІ ступенів. Для студентів коледжів та учнів закладів професійно-технічної освіти, які вступили до цих закладів на базі 9-річної середньої освіти, протягом декількох наступних років буде запроваджено складання державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти у форматі зовнішнього незалежного оцінювання - Наказ МОН № 1224 від 22.08.2017 року.
«Цього року буде українська мова і література. На наступний передбачається долучати другий предмет математика чи історія України і третій рік, третій предмет за вибором так само як і учні загальнонавчальних закладів здаватимуть у формі ЗНО» - Лариса Середяк, директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. Усім учасникам результати тестування з української мови зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти. В подальшому буде вводитися така система, коли результати ЗНО для молодших спеціалістів будуть враховуватися при вступі на бакалаврат. Нині ж до ЗНО студенти готуються ретельно. Цьому сприяють і в самих навчальних закладах.
«Завдання перед нами стоїть не просте, а тому в коледжі зорганізовані курси української мови, де студенти вдосконалюють свої знання. Повторюють правила, виконують тренувальні у тестовій формі і пишуть творчі роботи» - Ірина Туровська, викладач української мови та літератури
Нині в МОН сподіваються, що запровадження ДПА у форматі ЗНО дозволить студентам коледжів та учням закладів професійно-технічного освіти користуватись усім спектром пропозицій закладів вищої освіти. Самі ж студенти не однозначні до таких тверджень. Адже замість підготовки до випробування, вони могли вивчати предмети, які важливі для їхньої майбутньої кваліфікації. «Несподіванкою у нас стало те, що після закінчення другого курсу ми повинні скласти іспит ДПА з української мови у вигляді ЗНО. Тому ми почали шукати репетиторів. Відвідувати додаткові заняття і курси. Це у нас забирає багато вільного часу, яким ми могли приділити для вивчення медичних дисциплін», - каже Сергій Іванов, студент ІІ курсу Рівне нського медколеджу.
В МОН переконані, що такі нововведення дадуть можливість порівняти, який рівень підготовки є у школі, профтехзакладі й коледжі. Надалі планують сформувати єдині вимоги для оцінювання цих випускників. «Атестат про повну загальну вищу освіту повинен бути однаковий для усіх. Як для учнів навчальних закладів, так і для тих, хто здійснює вищу освітню підготовку», - зазначає Майя Андрєєва, головний спеціаліст відділу професійно-технічної та вищої освіти.
Нагадаємо, що у 2018 році основна сесія ЗНО пройде з 22 травня по 13 червня. Пробне ЗНО відбудеться у березні. Реєстрація для участі у пробному ЗНО триватиме з 9 до 31 січня 2018 року. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти. І на останок, - що принесуть, такі нововведення поки невідомо нікому. Та сподіватися слід на краще. Адже від об’єктивних оцінок та перевірки знань майбутніх фахівців залежить майбутнє нашої держави. Фото взяті з мережі Інтернет Матеріал виготовлено в рамках проекту "Україна +" від ГО "Інтерньюз Україна" із серії "Освіта".
