Економити, економити і ще раз – економити. Це змушені робити більшість українців, аби не отримати рахунки із захмарними сумами за використані комунальні блага. Не допомагають тут і більші зарплати. Бо навіть стрибок «мінімалки» до 3200 не тішить наших людей, які тверезо оцінюють: «підняли зарплату – підніметься і все інше». І тут фантазувати нема чого, бо ж тарифи і ціни ростуть одні за іншими. В першу чергу ми думаємо про те, без чого обійтись ніяк не зможемо – газ, вода та електрика.

Одна справа – менше їсти м’яса, а може якогось дня обійтись і без наваристого борщу (українцям не звикати постувати по кілька разів на рік). А от тепло, яке йде в твою квартиру по загальному трубопроводу, хоч не хоч, а використовувати мусиш. А потім і заплатити відповідну чималеньку суму зі своєї «мінімалки». Саме тому часто до початку опалювального сезону сім’ї сплять в шкарпетках, кофтах, під двома ковдрами і ... грішать злим не тихим слівцем на комунальників. А вже взимку «відриваються» за холодні осінні ночі, відчиняючи навстіж вікна від спеки у квартирі. Так, саме так українців «привчала» економити енергоресурси стара комунальна система.

Та цивілізація стає ближчою. Під час опитувань нашими журналістами, рівняни сходились на думці – кожен платить за своє, скільки використав – стільки і платиш. І це логічно. Не кожен мешканець багатоповерхівки зобов’язаний платити за незакручений кран у сусіда, чи плюскання у ванні сусідських дітей, коли сам рахує свої витрати до останньої копійки. Тому все частіше у квартирах та будинках встановлюють лічильники – на електрику, воду, газ. Держава у цьому питанні нарешті зробила ще один крок вперед – і зобов’язала усіх встановити побудинкові пристрої обліку тепла та води.

Так, 28 липня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". 2 серпня закон набув чинності.

Документ передбачає обов'язкове оснащення лічильниками всіх будівель, приєднаних до зовнішніх теплових мереж, мереж гарячого та холодного водопостачання. Згідно з законом, упродовж року-двох усі багатоквартирні будинки мають оснастити побудинковими лічильниками.

Чотири рази вносили. І чотири рази повертали. Експерт у сфері ЖГ Сергій Пінчук розповідає, за час, поки новий законопроект "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" нарешті прийняли він багато в чому змінився. Зокрема, з нього викинули пункти що стосувались обліку газу та електроенергії, і залишили тільки тепло та гарячу/холодну воду. Тим не менш систему, прописану у законі, експерт називає прогресивною і такою, що змусить людей нарешті рахувати, скільки витрачають.

Сергій Пінчук, експерт у сфері ЖКГ: "Не тільки через рік всі будинки України будуть обладнані лічильниками тепла, не тільки через два роки всі будинки України будуть обладнані лічильниками обліку води, будинковими лічильниками гарячої/холодної води. А через три роки у кожного споживача буде чітко визначено скільки він у своїй квартирі витрачає теплової енергії…знатиме, скільки він спожив реально".

ТЕРМІНИ ВСТАНОВЛЕННЯ

Розділ IV цього закону передбачає строки оснащення будинків лічильниками:

теплової енергії - протягом року з дня набрання чинності цим Законом;

гарячої та питної води для нежитлових будівель - протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, лічильники на гаряче та холодне водопостачання повинні бути встановлені до 1 жовтня 2018 року (для житлових будинків) або до 1 жовтня 2017 року (для нежитлових будівель).

Індивідуальні лічильники на тепло мають бути встановлені до 1 жовтня 2018 року (для нежитлових будівель з кількома споживачами - до 1 жовтня 2017 року ).

Хто має цим займатись? - «Оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж» - йдеться статті 3 цього закону.

Київський експерт, провідний спеціаліст ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда каже, що краще для людей цей закон не робить. Можливість встановити лічильник (індивідуальний чи будинковий) була у людей і раніше, але це було не обов'язково. Тепер це робити мусять усі.

"Вартість самого лічильника буде залежати від марки, моделі цього лічильника і від вартості послуг на встановлення цього лічильника, і від кількості мешканців в будинку. Якщо будинок маленький на 5-10 квартир, то там вигідніше поставити індивідуальні лічильники, бо на будинковий буде дорого скидатись. Якщо будинок великий на 100-200 квартир, то всі можуть скинутись і встановити його", - каже Тарас Галайда.

Також, зазначає експерт, мешканці можуть чекати, коли підприємство встановить такий лічильник, за два місяці попередивши їх про такі роботи. Якщо мешканці не згідні з умовами підприємства, вони можуть внести зміни або відхилити пропозицію. Тоді визначають самостійно підприємство, яке встановить лічильник на будинок. У кожному разі - лічильник має бути встановлений у вказані законом терміни. Зараз відповідальність за оснащення будинків системами обліку несуть обслуговуючі підприємства. Якщо ж люди відмовляться від послуг комунального підприємства у встановлені законом строки, то далі відповідальність покладається вже на самих мешканців.

ВТРАТИ ТЕПЛА І ВОДИ У МЕРЕЖАХ

Люди по-різному сприймають таку умову: одні вже мають лічильники у власних квартирах, інші – невпевнені, що розрахунок спожитого буде правильно розподілений між різними квартирами. Знайома чи не всім ситуація – пориви у застарілих мережах, латані-перелатані трубопроводи і затоплені підвали, або ж відсутність розподільчих лічильників в окремих квартирах під’їзду чи будинку. Що робити в таких ситуаціях? Відповіді передбачили у законі.

Залежно від проблеми:

- Всі квартири з розподільними лічильниками – мешканці платять за фактично використані послуги. Якщо є різниця між будинковим та сумою індивідуальних лічильників – різницю розподіляють між усіма мешканцями.

- Якщо в одних квартирах лічильники є, а в інших немає – власники лічильників платять за фактично використані комунальні послуги, а загальний обсяг використаних послуг (тепла чи гарячої води) розподіляється між іншими власниками з урахуванням різниці квартир з лічильниками

- Якщо ж у будинку стається порив – плату за «використане в нікуди» можна стягувати з винуватця таких втрат або знову ж розподіляти між усіма квартирами.

Фактично система штрафів та оплат за енерговитрати стимулює і мешканців будинків, і самі комунальні підприємства привести до ладу усі мережі, адже якщо застарілі і погано відремонтовані труби дадуть тріщину – за це комусь та доведеться заплатити.

ДО ТЕМИ: "ОСББ - міфи та реальність" [ВІДЕО]

ТЕ, ЩО ТРЕБА ЗНАТИ:

Закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" регулює і систему штрафів для підприємств, які надають вам послуги.



pic

Розміри штрафів за порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, а також періодичної повірки вузлів комерційного обліку на суб’єктів господарювання - операторів зовнішніх інженерних мереж

Окрім цього стаття 14 закону, пункт 2 передбачають розмір штрафів і за інші типи порушень:

Ст. 14. п. 2: За порушення вимог цього Закону на суб’єктів господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також на інших осіб, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, накладається штраф у таких розмірах:

1) 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання рахунка на оплату відповідної комунальної послуги, сформованого з порушенням вимог цього Закону;

2) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі створення перешкод для доступу споживача або його представника до облікової інформації або для ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води;

3) 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі здійснення розподілу обсягів комунальних послуг з порушенням вимог цього Закону або методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг;

4) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

ЯК У СУСІДІВ?

Насправді ідея з побудинковими лічильниками не нова.

Впроваджувати енергоефективні заходи у сусідній Польщі почали ще років 20 тому. При чому спочатку вони також використовували систему субсидій, докb не зрозуміли, що надання пільг є марною витратою коштів – економити ресурси це не допомагає. Тоді у Польщі створили фонд енергоефективності і термомодернізації.

- Підійшли до цього питання кардинально по іншому – за системою 80 на 20 почали давати будинкам кошти (20% сплачує громада, а 80% - цей фонд, держава). Аби поляки зменшили витрати палива. За 10 років фактично всі будинки пройшли термомодернізацію. При чому була врахована і система мотивації. Якщо мешканці будинків додатково проводили інші заходи енергозбереження (термомодернізація підлоги, утеплені вікна тощо) – відсоток повернення банку був меншим, якщо просто утеплили будинок – відсоток більший, - розповідає рівненський активіст Роман Сидорчук. Це допомогло полякам зекономити за ті 10 років понад 100 мільйонів євро.

Чи допоможе це зекономити нам? Напевно що так, інакше б ми не рахували щоразу кількість кубів, накручених нашими домашніми "обліковцями". Але реальну цифру зможемо побачити вже за кілька років, коли такий рахівник буде чи не у кожному будинку, а в мережах не буде аварійних витоків наших ресурсів.

Про те, як ефективно та економно використовувати енергоресурси читайте у матеріалі наших партнерів - Гід із ефективного використання енергоресурсів

Матеріал виготовлено в рамках проекту "Україна +" від ГО "Інтернюз Україна".