В Україні аби стати здоровим треба мати гроші. Саме здоров'я стало найбільш вартісним вкладенням українців, втім дуже відносним. Адже здоров'я це не тільки гарна генетика, і відмова від шкідливих звичок, але й постійна праця над собою: збалансоване і здорове харчування, відпочинок, відсутність стресу, проживання в екологічно-безпечній зоні, а ще це можливість вчасно звернутися до лікаря, і отримання якісної допомоги та лікування. Але всі ці пункти, про які пишуть усі без винятку, потребують грошей… І найбільше грошей потрібно, коли вже захворів.
Зізнайтеся, ви не раз потрапляли в ситуацію, коли лікар виписуючи вам пігулки, розписував лікування на 6-7 днів. В одній упаковці є від 3 до 5 пігулок. Але зазвичай при правильному лікуванні стає краще вже на 3 день, і тоді ви опинялися перед вибором – продовжувати лікування, а це піти докупити дорогі ліки, чи припини їх і сподіватися, що побічних ефектів і ускладнень не буде. Чи провертали ви б такі маніпуляції, якби ліки вам були по кишені, або існувала програма повернення коштів? Звичайно, ні. А у березні, МОЗ запустив програму РЕІМБУРСАЦІЇ ліків.
Що це означає простими словами? А те, що з 1 квітня 2017, за цією програмою певні ліки для певних захворювань є або безкоштовними, або ж з частковою доплатою. Механізм відшкодування вартості ліків успішно діє в багатьох країнах світу та передбачає забезпечення пацієнтів безкоштовними ліками або значною знижкою на препарати.
В Україні відшкодування вартості ліків визначатиме Національний перелік основних лікарських засобів у 2017 році. У його склад входять рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я 21 міжнародна непатентована назва (МНН або діюча речовина) . В реалізації цієї української програми підписалися 15 вітчизняних фармакомпаній, 18 виробників Євросоюзу, 1 компанія із Ізраїлю та один виробник в Індії. МОЗ стверджує, що вони щороку підписуватимуть контракти з новими виробниками: вітчизняними та закордонними. Окрім того, урядовці сподіваються, що програма доступних ліків буде розповсюджена і на інші недуги, які розповсюджені у суспільстві. Зараз програма реімбурсації діє лише для лікування серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми та діабету ІІ типу.
За чотири місяці сотні українців таки скористалися програмою дешевих ліків. Найважче було у перший місяць існування цієї програми. Пацієнти запитували лікарів, про програму, але не користувалися послугою, боячись різних підводних каменів, одним з яких була недовіра до якості цих ліків. Та зараз «доступні ліки» мають попит, особливо в незахищених верств населення: студентів, пенсіонерів, малозабезпечених сімей.
Адже лікар без проблем може виписати ці медикаменти і знати, що пацієнт точно їх отримає, і що придбає їх, бо вони будуть йому доступні.
Колись лікування бронхіальної астми в період загострення могло вдарити по кишені хворого до 2 тисяч гривень. Або ж цих ліків взагалі могло не бути в наявності.
Зоряна Рибак Сімейний лікар
Реєстр оптово-відпускних цін визначає максимальну ціну препарату, який може взяти участь в урядовій програмі «Доступні ліки». Держава компенсує вартість найдешевшого лікарського засобу, який подав заявку на участь в програмі «Доступні ліки». Тобто, такий препарат пацієнт матиме змогу отримати безкоштовно.
Дорожчий препарат, ціна на який не перевищує граничну референтну, пацієнт може отримати, доплативши різницю між мінімальною ціною та роздрібною ціною обраного препарату.
Ліки, ціна на які перевищує референтну ціну у п'ятьох сусідніх країнах, не підпадають під програму відшкодування.
Уляна Супрун В. о. міністра охорони здоров'я України, професійний лікар, громадський діяч
Граничну оптово-відпускну ціну розрахують, базуючись на медіанній ціні на лікарський засіб у п'ятьох сусідніх країнах – Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії. Це країни ЄС, де вже давно сформована система регулювання цін на лікарські засоби та механізм відшкодування вартості ліків. Оскільки виробникам вигідно реалізувати ліки за такою ціною в сусідніх країнах, отже, так само має бути і в Україні. Для лікарських засобів, які підлягають відшкодуванню, МОЗ встановить максимальну роздрібну торговельну надбавку на продаж ліків на рівні 15%.
Уряд не буде обмежувати вільний ринок ліків. Якщо пацієнт бажає придбати випробувані ним ліки, не маючи рецепта від свого лікаря, – він може це зробити у будь-якій аптеці.
Проте у такому випадку аптека не матиме підстав для того, щоб відпустити даний лікарський засіб безкоштовно або зі знижкою.
Для того, аби отримати ліки із переліку безкоштовних або зі знижкою, потрібно отримати відповідний рецепт у свого сімейного лікаря. І з ним піти до аптек, які беруть участь у програмі.
Перелік аптек є на сайті, МОЗу, і він постійно оновлюється, адже кількість охочих взяти участь у програмі збільшується.
Нині у Львова за цією програмою працює більше 300 аптек.
На програму «Доступні ліки» уряд виділив 500 мільйонів гривень на 2017 рік. Сума щороку може коливатися, як і перелік ліків, що будуть доступні. До речі, найважливіше в цьому процесі – це оперативне розподілення коштів на місцях, адже саме від них залежатиме як швидко ліки стануть доступними.
Роман Ілик Народний депутат України VII скликання, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я
Програма «доступні ліки» діє без географічних обмежень. Тобто вона рівноцінно має працювати як у селах, так і в містах.
Якщо у якійсь сільській аптеці, яка бере участь у проекті немає певних медикаментів, то пацієнт із рецептом без проблем може придбати ліки у іншій аптеці свого району чи області. У МОЗі також обіцяють розширити перелік медикаментів, на інші категорії захворювань, але вже після перших результатів, які хочуть отримати за два місяці існування програми. Які саме захворювання внесуть в цей перелік поки що невідомо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втримати у цьому світі: про медичну допомогу на війні
Персональний лікар: як в Україні працює сімейна медицина
Правило "трьох кольорів": що варто знати про медичну реформу в Україні
