В даний час на телеканалі не працює. Ще й досі не розучилася грати на балалайці та кларнеті. Від звуків останнього страждали сусіди, коли навчалася у музичній школі.

Стати журналісткою не хотіла ніколи. Семирічна дівчинка, думала що журналіст, це той, хто пише журнали. А писати їх вона не вміла, та й і не хотіла. Любила просто читати, але більше дивитися малюнки. Найперша дитяча мрія – бути тітонькою, яка знайомить з програмою передач в телевізорі. Остання дитяча мрія збулася. Руслана Броновицька стала актрисою. Грала на сцені театру „Від ліхтаря”. Щоправда освіту здобула режисерську.

З телебаченням дружить вісім років. Спочатку працювала ведучою програми «Вечір з Рівне 1», потім ведучою програми «Той, кого чекали», яка поміняла свою назву на «На часі», далі журналістом у службі новин та ведучою «Новин Рівного», створила цикл авторських програм «Місторія». За програму «Місторія. Барон Теодор фон Штейнгель» отримала всеукраїнське визнання. Свої творчі амбіції втілила у програмі «Сім чудес Рівненщини» Там вона була собі і режисером, і автором, і, навіть, монтажером. Окрім щоденної програми «На часі» періодично вела ток-шоу «Телепрес-клуб». Часто її голос з’являвся за кадром Новин Рівного.

Найбільше в житті любить свого сина і чоловіка. А ще фільми Кустуріци і музику Бреговича.